You are here

11.11.2019 ІНФОРМАЦІЯ ПРО ЕКОЛОГО-МЕЛІОРАТИВНИЙ СТАН НА ЗРОШУВАНИХ І ПРИЛЕГЛИХ ЗЕМЛЯХ І РІВНІ ГРУНТОВИХ ВОД В СІЛЬСЬКИХ НАСЕЛЕНИХ ПУНКТАХ НА ПІСЛЯПОЛИВНИЙ ПЕРІОД 2019 РОКУ ПО МИКОЛАЇВСЬКІЙ ОБЛАСТІ

Вступ

          Гідрогеолого-меліоративна партія в складі Регіонального офісу водних ресурсів у Миколаївській області проводить комплекс спостережень та досліджень на зрошуваних і прилеглих до зрошуваних  землях, а також в сільських населених пунктах, які знаходяться в зоні впливу меліорованих земель та меліоративних систем. Цей інформаційний звіт написаний на основі «Інструкції з організації та здійснення моніторингу зрошуваних та осушуваних земель», затвердженої наказом Держводгоспу від 16 квітня 2008 року № 108., яка встановлює  вимоги відносно організації та проведення спостережень за станом зрошуваних та осушених угідь, а також прилеглих до них земель по гідрогеологічним, інженерно-геологічним, гідрохімічним показникам хімічного складу грунтів та технічного стану меліоративних систем, підтопленням сільських населених пунктів в межах зони дії меліоративних систем, а також до обробки, узагальнення та надання інформації з цих показників.

            ГГМП виконує спостереження за гідрогеолого-меліоративним станом  на зрошуваних та прилеглих до них землях Миколаївської області на загальній площі 264,7 тис.га, з них 190,3 тис. га зрошувані і 56,9 тис.га  - прилеглі землі.

            В Миколаївській області з метою забезпечення задовільного меліоративного стану земель та захисту від підтоплення сільських населених пунктів збудовані системи горизонтального дренажу на загальній площі 51,654 тис.га, з якої 46,992 тис.га – на зрошенні.

            Площа можливого підтоплення у сільських населених пунктах складає 17,5 тис. га, де також ведуться спостереження.

І. Фактори, які  впливають на меліоративний

стан та зміну рівнів грунтових вод на зрошуваних

та прилеглих до них землях.

І.1. Кліматичні та водогосподарські умови.

        За середніми метеорологічними даними, по Миколаївській області за поливний період 2019 року (квітень - вересень) кількість опадів складає 283,6 мм, що більше значень відповідного періоду 2018 року на 66,7 мм. та більше від середньобагаторічних значень на 37,6 мм. Випадали вони нерівномірно. У першій половині поливного періоду випала більша частина опадів – 199,4 мм. (70,3 % від загальної кількості опадів за поливний період). Найбільше опадів в першій половині поливного періоду випало у квітні (54,4 мм.) та червні (107,1 мм.). В ці місяці відмічались сильні дощі зливового та обложного характеру. Відбулося незначне підвищення рівнів грунтових вод в першій половині поливного періоду, що пов`язане з живленням вологою атмосферних опадів, особливо при близькому їх заляганні (до 3-х метрів). В цілому, в першій половині поливного періоду опадів було достатньо для росту сільськогосподарських культур, що позитивно відобразилося на початковому розвитку ранніх та пізніх ярових культур, озимих культур на фоні теплої погоди.

       Менша частина опадів – 84,2 мм. (29,7 % від загальної кількості опадів за поливний період) випала у другій половині поливного періоду. У липні та серпні опадів випало відповідно 33,3 та 41,5 мм. У вересні відмічалась суха погода з незначною кількістю опадів всього 9,4 мм. Опади, що випадали на протязі другої половини поливного періоду, носили зливовий характер і суттєво не вплинули на положення рівнів ґрунтових вод, так як їхня волога витрачалась, в основному, на поверхневий збіг в знижені елементи рельєфу, а також на живлення сільськогосподарських культур в жарких погодних умовах.

      Середня за період температура повітря склала 19,2 0С і була на 1,0 0С нижча ніж в аналогічному періоді 2018 року та на 1,3 0С вища від середньобагаторічних значень. У квітні та травні погода була теплою (+10,3 0С – у квітні та +17,6 0С – у травні), що стало позитивним фактором для сівби більшості ярових культур, а також весняного відновлення вегетації та подальшого розвитку озимих (озима пшениця та ячмінь, ріпак). Починаючи з червня по серпень погода була жаркою (середня температура повітря коливалася від +23,7 0С – у червні, до +22,8 0С – у серпні). В окремі дні серпня температура повітря досягала +30 0С, а на поверхні ґрунту до +35 0С, що приводило до дефіциту вологи у кореневмісному шарі ґрунту в другій половині поливного періоду та витратам ґрунтових вод на випаровування, особливо при близькому їх заляганні (до 3-х метрів). Найбільш жарким місяцем за поливний період 2019 року був червень з середньомісячною температурою повітря +23,7 0С, а найбільш сухим місяцем був вересень з сумою атмосферних опадів 9,4 мм.            

          Південь  України — це унікальний регіон, який спроможний забезпечувати населення високоякісною продукцією, а переробну промисловість — повноцінною сировиною. Родючі ґрунти, сприятливий клімат дають змогу вирощувати в цьому регіоні сільськогосподарські культури з різною тривалістю вегетаційного періоду й отримувати сталі високі врожаї. Жаркі, спекотні погодні умови, які періодично спостерігаються на півдні України, підтверджують необхідність зрошення орних земель, збереження існуючих полезахисних лісосмуг, використання ґрунтозахисних систем землеробства (чорні та зайняті пари, безвідвальний та мінімальний обробіток ґрунту) направлених на створення запасів вологи та збереження родючості ґрунтів для забезпечення сталих врожаїв сільськогосподарських культур.

            Дані про виконання  поливів сільськогосподарських угідь показують, що зрошення в 2019 році (станом на 1 жовтня) проводилось на площі 32953 га (17,31 % від загальної та 99,27 % від планової площі зрошення).

            По даним УВГ, МУВГ в 2019 році по Миколаївській області водоподача на зрошення склала  47988,449 тис. м3. Зрошувальна норма склала від 454 м3/га (Вознесенське МУВГ) до 1876 м3/га (Снігурівське МУВГ).

В цілому по області негативний вплив зрошення в 2019 році, як і в 2018, на положення РГВ був незначним. Це пов`язано з  жаркими погодними умовами другої половини поливного періоду 2019 року, коли майже вся подана на полив вода, витрачалась на сумарне випаровування та живлення сільськогосподарських культур і лиш незначна її кількість – на інфільтрацію в нижче розташовані горизонти. Винятком являються ділянки зрошуваних земель в окремих сільськогосподарських підприємствах, де в останні роки на протязі вегетаційного періоду ведуться інтенсивні поливи сільськогосподарських культур.

І.2. Горизонтальний дренаж.

Всього на зрошенні  та богарних землях Миколаївської області збудовано 117 автономних дренажних ділянок на загальній площі 51654 га, у тому числі: 49424 га – закритий, та 2230 га – відкритий горизонтальний. Відвід дренажних вод з 23 дренажних ділянок проводиться примусово за допомогою перекачувальних насосних станцій, а з інших дренажних ділянок скидні води відводяться  самоплинним способом.

Дані обстеження дренажних ділянок показали, що дренаж в своїй більшості знаходиться в незадовільному технічному стані. Особливо непокоять ділянки дренажу з примусовою відкачкою дренажної води. ДНС розграбовані і розкомплектоване насосно-силове обладнання, трансформаторні підстанції, вириті сталеві трубопроводи, вирізані труби аванкамер та акумулюючих ємностей.

Підтвердженням цього являється меліоративна обстановка на початку поливних періодів 2006 та 2010 років, коли тала вода по дренах підтопила більшу частину дренованої площі, переливаючись з колодязів на поверхню в найбільш знижених місцях  (сгп. «Прогрес», «Баратівське», «Куйбишівське» Снігурівського району та «Піонер», ім.Шевченка Вітовського району та інші). Аналогічна меліоративна обстановка на дренажних ділянках відмічалась і на початку поливного періоду 2016 року в Вітовському р-ні в сільськогосподарських підприємствах «Піонер», «Восток», «Авангард» та інш.

ІІ. Аналіз та оцінка змін гідрогеологічних умов на зрошуваних і прилеглих землях.

        До початку зрошення на більшій території грунтові води в товщі четвертинних відкладень на водороздільному плато практично були відсутні і лише в окремі, сильно вологі роки формувалась «верховодка», яка через деякий час зникала.

          Більш стабільним водоносний горизонт був в подових западинах і лощинах збігу, де рівень грунтових вод носив яскраво виражений сезонний характер з амплітудою коливань 3 – 5 м. на рік.

           Під впливом зрошення на більшій території формувались грунтові води, режим яких визначається співвідношенням прибуткових складових балансу (інфільтрація від поливів та опадів, фільтрація з каналів, витрати із водорозбірної арматури та інш.), а також витратних складових (сумарне випаровування і відтік).           

ІІ.1. Зміни положення рівнів грунтових вод на зрошуваних та прилеглих землях.

            На кінець поливного періоду 2019 року грунтові води на різних інтервалах глибин залягають на такій площі:

  • менше 2 м – всього: 512 га, в тому числі на зрошенні – 345 га;
  • від 2 до 5 – 108607,33 га                  - “ -                         77483,33 га;
  •  більше 5 м – 127566,67 га              - “ -                          101914,57 га.

           В порівнянні з кінцем поливного періоду 2018 року, в розподілі площ відбулися зміни, пов`язані зі зниженням рівнів грунтових вод при близькому їх заляганні (до 2-х метрів) внаслідок спекотних погодних умов, які спостерігались в другій половині поливного періоду 2019 року.

          Площі з глибиною РГВ менше 2 м скоротились всього на 33 га, на зрошенні – на 35 га. Площі з РГВ від 2 до 5 м. збільшилися всього на 104 га, на зрошенні – на 143 га. Відповідно скоротились площі з РГВ більше 5 метрів всього на 71 га, на зрошенні – на 108 га. 

          В першій половині поливного періоду, відбулося незначне підвищення рівнів ГВ при близькому їх заляганні (до 2-х та 2 – 3 метри), що пояснюється живленням ґрунтових вод вологою паводкових вод та атмосферних опадів. В другій половині поливного періоду відбулося зниження РГВ, що пояснюється відсутністю їх живлення на фоні жарких погодних умов. Опади, що випадали в другій половині поливного періоду не відображались на живленні ГВ, так як повністю використовувались на поповнення недостатнього зволоження верхніх шарів ґрунту. Більша частина поданої на полив води витрачалась на сумарне випаровування та живлення сільськогосподарських культур і лиш незначна її кількість – на інфільтрацію в нижче розташовані горизонти.

           Основна частина площ з близьким заляганням  рівня ГВ (менше 2 м) розташована в приканальних зонах магістральних, розподільчих та господарських каналів з незадовільним технічним станом де присутня фільтрація, подових зниженнях, лощинах збігу, заплавних територіях річок, на ділянках дренажу з примусовою відкачкою дренажних вод, де насосно-силове обладнання демонтовано та розграбовано, на ділянках дренажу з незадовільним технічним станом, а також на ділянках з живленням грунтових вод від інтенсивних поливів сільськогосподарських культур.

           Площі земель з глибиною залягання РГВ менше 1,0 м. – відсутні. Земель з РГВ 1,0 – 1,5 м. нараховується всього 14 га (0,006 % від загальної площі, яка знаходиться під контролем). Загальна площа земель з РГВ 1,5 – 2,0 м – 498 га (0,21 % від загальної площі, яка знаходиться під контролем.

Площі зрошуваних земель з глибиною залягання РГВ менше 1,0 м – відсутні. Зрошуваних земель з РГВ 1,0 – 1,5 м. нараховується всього 6 га (0,003 % від загальної площі зрошуваних земель, яка знаходиться під контролем). Площа зрошуваних земель з РГВ 1,5-2,0 м – 339 га (0,19 % від загальної площі зрошуваних земель, яка знаходиться під контролем).

Найбільші площі зрошуваних земель з близьким заляганням РГВ (до 2-х метрів) мають місце в Снігурівському та Вітовському р-нах на Інгулецькій ЗС (135 га) та на Явкінській ЗС (92 га), а також в Баштанському районі на Інгульській ЗС (88 га) і віднесені вони, в основному, до поливних приканальних ділянок каналів з незадовільним технічним станом (де присутня фільтрація зрошувальних вод), подів, лощин збігу, зрошуваних ділянок заплав річок, а також ділянок з живленням грунтових вод від інтенсивних поливів сільськогосподарських культур.

На прилеглих  до зрошуваних землях, які знаходяться в зоні впливу зрошувальних систем, площі з близьким заляганням РГВ (менше 2 м) складають всього 167 га, які збільшились на 2 га в порівнянні з аналогічним періодом 2018 року. Розміщуються вони переважно впродовж  постійно діючих каналів з незадовільним технічним станом (Інгулецька ЗС), в подах, лощинах збігу та балках з постійним живленням ГВ, а також на ділянках заплав річок, прилеглих до зрошуваних земель.

ІІ.2. Зміни положення рівнів грунтових вод

на ділянках горизонтального дренажу.

На кінець  поливного періоду 2019 року на ділянках горизонтального дренажу в області грунтові води залягають, в основному, на глибині від 3 до 5-ти  і більше метрів. В порівнянні з кінцем поливного періоду 2018 року, в розподілі площ відбулися зміни, пов`язані зі зниженням рівнів грунтових вод внаслідок жарких погодних умов, які спостерігались в другій половині поливного періоду 2019 року.

         Всього по області площі з рівнем грунтових вод менше 2 м на дренажних ділянках становлять – 152 га, в т.ч. на зрошенні – 124 га, а менше 1,5 м (недопустима глибина) – відсутні. Найбільші площі зрошуваних земель з РГВ від 1,5 до 2 м. на дренажних ділянках розташовуються на Інгульській ЗС – 88 га, а також на Інгулецькій ЗС в Снігурівському та Вітовському районах, всього – 30 га. Наявність площ з рівнем грунтових вод менше 2 м на дренажних ділянках пояснюється вкрай незадовільним технічним станом дренажних ділянок, а також недостатньо ефективною роботою дренажу.

         В порівнянні з відповідним періодом минулого року на дренажних ділянках відбулося скорочення площ з рівнем грунтових вод менше 2 м. всього на 13 га – всі на зрошенні.

        Дані обстежень дренажних ділянок показують, що дренаж в своїй більшості, знаходиться в незадовільному технічному стані і його робота так і залишається недостатньо ефективною тому що причини низької ефективності не усунені. В цілому, самоплинний дренаж сприяє відводу поверхневих та ґрунтових вод, хоча у технічному стані залишається багато недоліків.

ІІ.3. Зміни положення рівнів грунтових вод в підтоплених сільських населених пунктах.         

За критерій підтоплення сільських населених пунктів відповідно ВНД 33-5,5-0,7-99 «Організація робіт по обстеженню та оцінці підтоплення сільськогосподарських угідь і сільських населених пунктів» прийнята глибина залягання грунтових вод вод – 2 м. та менше в різні пори року.

З пов’язаних зі зрошенням причин (знаходяться в зоні впливу зрошувальних систем) по Миколаївській області протягом 2019 року підтоплювалося 12 сільських населених пунктів на загальній площі 146 га., що складало 483 садиби.

Основними причинами підтоплення населених пунктів є приріст РГВ за рахунок поливів присадибних ділянок і витік із систем водозабезпечення, відсутність впорядкованого відводу поверхневих вод, незадовільний стан захисних споруд, фільтрація води з каналів, які проходять поблизу житлових та господарських будівель, вплив полів зрошення з високим положенням РГВ.

Погана експлуатація дренажу, а також безвідповідальність деяких жителів в селах, де вже побудований захист від підтоплення, призвели до виходу із ладу частини колекторно-дренажної системи в таких населених пунктах як Миколаївське, Шевченкове, Кисилівка, Баратівка та інші.

По терміну дії підтоплення являється, в основному, сезонним і по розповсюдженню – локальним, тобто масштаб і характер підтоплення в різні пори року різний. Пік підтоплення, як правило, припадає на лютий-квітень, а в вересні-листопаді підтоплення практично не відмічається, за винятком ділянок з цілорічним живленням грунтових вод та їх розвантаженням в знижених формах рельєфу, де часто знаходяться житлові споруди.

 Станом на 1 жовтня 2019 року в порівнянні зі станом на 1 квітня 2019 року (підтоплювалося 12 СНП на загальній площі 146 га, що складало 483 садиби), підтоплення скоротилося як по площі так і по кількості садиб, які підтоплені. Підтоплено 10 сільських населених пунктів на загальній площі 50 га, що складає 148 садиб.

            По відношенню до відповідного періоду минулого року підтоплення скоротилося як по загальній площі підтоплення, так і по кількості садиб, що підтоплені.

ІІІ. Мінералізація та хімічний склад грунтових вод.

Згідно ВНД 33–5.5–04–98 та ВНД 33-5.5-15-2004 мінералізація та хімічний склад грунтових вод області розглядається тільки в межах їх розповсюдження з глибиною залягання менше 2 м, де грунтові води безпосередньо впливають на сольовий режим грунтів і, як наслідок, на врожайність сільськогосподарських культур.

Станом на 1 жовтня 2019 року в Миколаївській області нараховується 512 га земель з глибиною залягання грунтових вод менше за 2 м, із яких 345 га – на зрошенні.

Води з мінералізацією менше 1,0 г/дм3 отримали розподіл на площі всього – 11 га, з них на зрошенні – 10 га і відносяться, в основному, до гідрокарбонатно-натрієвого типу та обумовлюють прояви содового засолення грунтів у випадку недостатнього промивного режиму в міжполивний період. Знаходяться вони в центральних частинах подових западин і приурочені до глейових грунтів, а також в лощинах збігу, де акумулюються поверхневі води.

Води хлоридного складу з мінералізацією 1 – 3 та більше 3 г/дм3 отримали розподіл на переважаючій площі 366 га, з них на зрошенні – 237 га, та розповсюджені, в основному, вздовж приканальних смуг на Інгулецькій та Явкінській ЗС.

На площі 135 га. (в т.ч. 98 га – на зрошенні) грунтові води сульфатного та гідрокарбонатного складу з  величиною мінералізації 1 – 5 г/дм3. Розповсюджені вони, в основному, на заплавних ділянках Інгульської ЗС. 

Залягання високомінералізованих грунтових вод на глибинах менше за 2 м веде до розвитку процесів засолення та осолонцювання грунтів і, як наслідок, зниження врожайності сільськогосподарських культур. При цьому, чим вища мінералізація ГВ, тим інтенсивніше проявляються процеси засолення грунтів.

Зміни в мінералізації та хімічному складі відбуваються впродовж достатньо тривалого періоду (10 – 20 і більше років) і під час аналізу річних змін на карті не відображаються. В цілому можна стверджувати, що в верхній частині водоносного горизонту при глибині РГВ менше за 3 м. в приканальній смузі завширшки 50-200 м сформувались грунтові води однотипні за хімічним складом зі зрошувальними, тобто хлоридно-натрієві з мінералізацією від 1,5 до 2,0 г/дм3 (Інгулецька ЗС) та сульфатно-гідрокарбонатно-натрієві з мінералізацією від 0,5 до 1,0 г/дм3 (Південно- Бузька ЗС).

ІV. Оцінка меліоративного стану зрошуваних земель.

         Зведеними даними гідрогеолого-меліоративного стану зрошуваних земель є оцінка, виконана на основі ВНД 33-5.5-13-02 («Інструкція з обліку та оцінки  стану меліорованих земель і меліоративних систем», м. Київ, 2002 р.). За результатами спостережень на кінець поливного періоду 2019 року (станом на 01.10.19 р.) оцінка гідрогеолого-меліоративного стану зрошуваних земель по Миколаївській області виглядає таким чином:

  • добрий – 176212,9 га (98,03 % );
  • задовільний – 3522 га (1,96 % );
  • незадовільний, всього – 8 га (0,01 % ), в тому числі:
  1. з неприпустимою глибиною РГВ – 8 га.

          Порівняльна характеристика меліоративного стану зрошуваних земель в кінці поливних періодів 2018 та 2019 років свідчить як про незначне погіршення меліоративної обстановки на ділянках з близьким заляганням рівнів грунтових вод (до 2-х метрів), так і покращення на площах, які мали задовільний меліоративний стан. Площі з незадовільним меліоративним станом збільшились на 3 га і складають – 8 га (0,01 % від загальної площі зрошуваних земель, які знаходяться під наглядом). Разом з цим, відбулося скорочення площ земель з задовільним меліоративним станом на 77 га і вони складають 3522 га (1,96 % від загальної площі зрошуваних земель, які знаходяться під наглядом). Площі з добрим меліоративним станом збільшились на 74 га. Покращення на площах з задовільним меліоративним станом пов`язане з витратами ґрунтових вод на сумарне випаровування та відтік в жарких погодних умовах, які спостерігались на протязі другої половини поливного періоду 2019 року.

          Незадовільний меліоративний стан з неприпустимою глибиною залягання РГВ відмічається на зрошуваних землях в Снігурівському та Вітовському районах (Інгулецька, Явкінська ЗС).

         Землі з РГВ менше критичних значень розташовуються на ділянках, прилеглих до розподільчих і господарських каналів з незадовільним технічним станом де присутня фільтрація, на дренажних ділянках з неефективною роботою та незадовільнм технічним станом, а також на ділянках, де ведуться інтенсивні поливи сільськогосподарських культур.

V. Висновки та рекомендації.  

         За середніми метеорологічними даними, по Миколаївській області за поливний період 2019 року (квітень - вересень) кількість опадів складає 283,6 мм, що більше значень відповідного періоду 2018 року на 66,7 мм. та більше від середньобагаторічних значень на 37,6 мм. Випадали вони нерівномірно. У першій половині поливного періоду випала більша частина опадів – 199,4 мм. (70,3 % від загальної кількості опадів за поливний період). Найбільше опадів в першій половині поливного періоду випало у квітні (54,4 мм.) та червні (107,1 мм.). В ці місяці відмічались сильні дощі зливового та обложного характеру. Відбулося незначне підвищення рівнів грунтових вод в першій половині поливного періоду, що пов`язане з живленням вологою атмосферних опадів, особливо при близькому їх заляганні (до 3-х метрів). В цілому, в першій половині поливного періоду опадів було достатньо для росту сільськогосподарських культур, що позитивно відобразилося на початковому розвитку ранніх та пізніх ярових культур, озимих культур на фоні теплої погоди.

        Менша частина опадів – 84,2 мм. (29,7 % від загальної кількості опадів за поливний період) випала у другій половині поливного періоду. У липні та серпні опадів випало відповідно 33,3 та 41,5 мм. У вересні відмічалась суха погода з незначною кількістю опадів всього 9,4 мм. Опади, що випадали на протязі другої половини поливного періоду, носили зливовий характер і суттєво не вплинули на положення рівнів ґрунтових вод, так як їхня волога витрачалась, в основному, на поверхневий збіг в знижені елементи рельєфу, а також на живлення сільськогосподарських культур в жарких погодних умовах.

        Середня за період температура повітря склала 19,2 0С і була на 1,0 0С нижча ніж в аналогічному періоді 2018 року та на 1,3 0С вища від середньобагаторічних значень. У квітні та травні погода була теплою (+10,3 0С – у квітні та +17,6 0С – у травні), що стало позитивним фактором для сівби більшості ярових культур, а також весняного відновлення вегетації та подальшого розвитку озимих (озима пшениця та ячмінь, ріпак). Починаючи з червня по серпень погода була жаркою (середня температура повітря коливалася від +23,7 0С – у червні, до +22,8 0С – у серпні). Найбільш жарким місяцем за поливний період 2019 року був червень з середньомісячною температурою повітря +23,7 0С, а найбільш сухим місяцем був вересень з сумою атмосферних опадів 9,4 мм.      

      В порівнянні з кінцем поливного періоду 2018 року, в розподілі площ за рівнями залягання ГВ відбулися зміни, пов`язані зі зниженням рівнів грунтових вод при близькому їх заляганні (до 2-х метрів) внаслідок жарких та сухих погодних умов, які спостерігались в другій половині поливного періоду 2019 року.

          Площі з глибиною РГВ менше 2 м скоротились всього на 33 га, на зрошенні – на 35 га. Площі з РГВ від 2 до 5 м. збільшилися всього на 104 га, на зрошенні – на 143 га. Відповідно скоротились площі з РГВ більше 5 метрів всього на 71 га, на зрошенні – на 108 га. 

          На прилеглих  до зрошуваних землях, які знаходяться в зоні впливу зрошувальних систем, площі з близьким заляганням РГВ (менше 2 м) складають всього 167 га, які збільшились на 2 га в порівнянні з аналогічним періодом 2018 року. Розміщуються вони переважно впродовж  постійно діючих каналів з незадовільним технічним станом (Інгулецька ЗС), в подах, лощинах збігу та балках з постійним живленням ГВ, а також на ділянках заплав річок, прилеглих до зрошуваних земель.

          На кінець  поливного періоду 2019 року на ділянках горизонтального дренажу в області грунтові води залягають, в основному, на глибині від 3 до 5-ти  і більше метрів. Всього по області площі з рівнем грунтових вод менше 2 м на дренажних ділянках становлять – 152 га, в т.ч. на зрошенні – 124 га, а менше 1,5 м (недопустима глибина) – відсутні. Найбільші площі зрошуваних земель з РГВ від 1,5 до 2 м. на дренажних ділянках розташовуються на Інгульській ЗС – 88 га, а також на Інгулецькій ЗС в Снігурівському та Вітовському районах, всього – 30 га. Наявність площ з рівнем грунтових вод менше 2 м на дренажних ділянках пояснюється вкрай незадовільним технічним станом дренажних ділянок, а також недостатньо ефективною роботою дренажу.

         В порівнянні з відповідним періодом минулого року на дренажних ділянках відбулося скорочення площ з рівнем грунтових вод менше 2 м. всього на 13 га – всі на зрошенні.

        Дані обстежень дренажних ділянок показують, що дренаж в своїй більшості, знаходиться в незадовільному технічному стані і його робота так і залишається недостатньо ефективною тому що причини низької ефективності не усунені. В цілому, самоплинний дренаж сприяє відводу поверхневих та ґрунтових вод, хоча у технічному стані залишається багато недоліків.

        Всього в Миколаївській області з пов’язаних зі зрошенням причин (знаходяться в зоні впливу зрошувальних систем) протягом 2019 року підтоплювалося 12 сільських населених пунктів на загальній площі 146 га., що складало 483 садиби. Масштаб підтоплення станом на 1 жовтня 2019 року в порівнянні зі станом на 1 квітня 2019 року скоротився як по площі так і по кількості садиб, які підтоплені.  Підтоплено 10 сільських населених пунктів на загальній площі 50 га, що складає 148 садиб.  

       Порівняльна характеристика меліоративного стану зрошуваних земель в кінці поливних періодів 2018 та 2019 років свідчить як про незначне погіршення меліоративної обстановки на ділянках з близьким заляганням рівнів грунтових вод (до 2-х метрів), так і покращення на площах, які мали задовільний меліоративний стан. Площі з незадовільним меліоративним станом збільшились на 3 га і складають – 8 га (0,01 % від загальної площі зрошуваних земель, які знаходяться під наглядом). Разом з цим, відбулося скорочення площ земель з задовільним меліоративним станом на 77 га і вони складають 3522 га (1,96 % від загальної площі зрошуваних земель, які знаходяться під наглядом). Площі з добрим меліоративним станом збільшились на 74 га.

        Незадовільний меліоративний стан з неприпустимою глибиною залягання РГВ відмічається на зрошуваних землях в Снігурівському та Вітовському районах (Інгулецька, Явкінська ЗС).

         Землі з РГВ менше критичних значень розташовуються на ділянках, прилеглих до розподільчих і господарських каналів з незадовільним технічним станом де присутня фільтрація, на дренажних ділянках з неефективною роботою та незадовільнм технічним станом, а також на ділянках, де ведуться інтенсивні поливи сільськогосподарських культур..

        Таким чином, загальний гідрогеолого-меліоративний стан зрошуваних земель по Миколаївській області сприятливий та задовільний (99,99 %), що дає змогу отримувати заплановані врожаї сільськогосподарських культур. На площі  8 га (Інгулецька ЗС) гідрогеолого-меліоративний стан незадовільний. Тут можливе перезволоження, а також засолення ґрунтів в умовах близького залягання РГВ (менше допустимих значень) і, як наслідок, зниження врожаю сільськогосподарських культур. Незадовільний меліоративний стан обумовлений недоліками на мережі зрошувальних каналів Інгулецької системи, поганим технічним станом дренажної та водозбірно-скидної мережі.

          Для покращення гідрогеолого-меліоративного стану необхідно провести ремонтні роботи направлені на зменшення фільтраційних втрат на мережі каналів Інгулецької ЗС. На дренажних ділянках з неефективною роботою та незадовільним технічним станом необхідно провести капітально-відновлювальні роботи.

         В підтоплених та періодично підтоплюваних населених пунктах області необхідно, в першу чергу, виконати ремонтно-профілактичні роботи, спрямовані на покращення технічного стану захисних споруд для досягнення більш ефективного захисту територій СНП, відновити та організувати роботу дренажних насосних станцій в автоматичному режимі, впорядкувати поверхневий водовідвід та провести ремонтні роботи на мережі водозабезпечення та водовідведення, а також продовжити роботи по захисту сільських населених пунктів (СНП) від підтоплення.

        На зрошуваних землях для збереження та покращення їх родючості, підтримання доброго ГГМ стану необхідно:

  1. впроваджувати в сівозміни посіви багаторічних трав (до 40%), насамперед  люцерни, які покращують структурність, водно-фізичні властивості, сприяють накопиченню гумусу в ґрунтах;
  2. вносити в грунт органічні добрива, проводити заорювання зеленої маси (сидерацію), що сприяє накопиченню гумусу;
  3. застосовувати раціональну техніку поливу;
  4. забезпечувати дотримання технологій вирощування сільськогосподарських культур, додержуватись науковообгрунтованого водокористування з урахуванням глибин залягання та мінералізації ґрунтових вод.