You are here

Новий поливний сезон: яким його очікувати?

"Вісті Снігурівщини" №13 від 14.02.09 р.

 

 

Спливає останній місяць зими, а за ним весна. Якою вона буде, сказати точно не може ніхто. Добре, коли вида­сться теплою та з своєчасними дощиками. Однак, не виключе­но, що все може скластися зовсім по-іншому.

У нашій зоні ризикованого землеробства особлива надія покладається на зрошення, котре може гарантувати отри­мання бажаного врожаю. Особ­ливо вологолюбивих культур. Про те, яким слід очікувати новий поливний сезон, йшлося на нещодавній нараді в райдержадміністрації за участю керів­ників водогосподарств.

Відкриваючи зібрання, виконуючий обов'язки голови РДА Олександр Дмитрович Заморій констатував, що ситу­ація з фінансуванням меліора­торів викликає серйозне зане­покоєння простежується нама­гання Києва перекласти більшу частину турбот по експлуатації поливних земель на аграріїв та їх партнерів.

Його тривогу поділив і начальник облводгоспу С.М.Письменний. Він наголосив, зок­рема, що такого обмеженого асигнування на потреби меліо­раторів не було з 1997 року. Однак і з того мізера, який виділено, частина піде на погашення боргу перед енергетика­ми за минулий рік. Нам радять недофінансування перекривати за рахунок сільгоспвиробни­ків. Кошти ж у них з'являться лише після збирання врожаю, а платню за електроенергію ви­магають щомісяця, а то ще й наперед. Тож такий підхід аб­солютно неприйнятний для сельчан.

Начальник УК ІЗС Олек­сандр Миколайович Братченко повідав про свої митарства в Києві, де намагався переконати чиновників у необхідності за­безпечення належного фінансу­вання однієї з найбільших в Україні зрошувальних систем. Для її оптимального фінансу­вання потрібно щонайменше 28-30 мільйонів гривень. У верхах іншої думки. Вони вважають, що 11 млн.грн. вистачить для врятування від спраги посівів у нашому та Жовтневому райо­нах, а також на полях Херсон­щини. При найкращому погодному розкладі, коли в піковий період працюватимуть 3 агрега­ти ГНС, бюджетних грошей вистачить до початку липня. «Кран» буде перекрито саме в той момент, коли овочівникам конче буде потрібна вода

Олександр Миколайович виклав три гіпотетичні варіан­ти можливого розвитку подій у рамках заявленого державного фінансування. При першому варіанті, коли обсяг асигнувань залишиться незмінним, ГНС буде просто зупинена серед літа. Щоб «дотягнути» подачу води до строків, які б мінімізо­вано влаштували споживачів води, потрібно десь відшукати ще 7-7,5 млн. гривень.

Тут два шляхи: або відразу брати платню за воду по повній її собівартості з першого дня початку поливного сезону або...

Олександр Миколайович запропонував ще один альтер­нативний спосіб порятунку ситуації. 20 мільйонів кубомет­рів води щорічно Головна на­сосна станція УК ІЗС змушена перекачувати з Інгульця на скид воду, яка не придатна для подачі на поля через високу її мінералізацію, забруднення стоками Криворізьського гір­ничо-збагачувального комплек­су. А це ж шалені витрати. І тут своє вагоме слово знову ж таки має сказати держава. Або забруднювачі Інгульця пере­стануть його нищити і очистять самі скидні води, або ж «ски­нуть» гроші, щоб УК ІЗС було компенсовано відповідні витра­ти по перелопачуванню «по­ганої» води нашого багатостраждального Інгульця.

Начальник Снігурівського управління водного господарс­тва Ю.В.Черенков зазначив, що цінова політика по наданню послуг сільгоспвиробникам, повною мірою залежить від фінансування УК ІЗС.

Якщо Кабінет Міністрів, Президент не відреагують на­лежним чином на пропозиції облводгоспу, УК ІЗС, СУВГ, то плата і за послуги їх може помітно зрости. І до цього мають бути готові сільгоспви­робники усіх форм власності. Без врахування вартості елект­роенергії кубометр поданої води може обійтися спожива­чу УК IЗС десь у межах 10-15 копійок, по Явкинській систе­мі-до 34 копійок.

Учасники наради були одностайні в тому, що така платня за воду аж ніяк не влаш­товує аграріїв. Тож вирішено і на рівні райдержадміністрації, районної ради звернутися до народних депутатів, котрі пред­ставляють інтереси Миколаївщини в парламенті, з відповід­ними листами, щоб вони вжили заходів щодо порятунку уніка­льної зрошувальної системи на півдні України, звільнили сіль­госпвиробників від непомірно­го тягарю по забезпеченню її існування.

А.ЗИМА, наш кор.