Інформація про еколого-меліоративний стан на зрошуваних і прилеглих землях і рівні грунтових вод в сільських населених пунктах на післяполивний період 2011 року по Миколаївській області
І.Фактори, які впливають на меліоративний
стан та зміну рівнів грунтових вод на зрошуваних
та прилеглих до них землях.
І.І Кліматичні та водогосподарські умови.
За поливний період 2011 року (квітень - вересень) кількість опадів складає 181,5 мм з відхиленням в бік зменшення від значень минулого року та середньобагаторічних значень, відповідно, на 116,0 та 82,8 мм. Випадали вони не рівномірно Більша їх кількість – 137,5 мм (75,8 %) випала у першій половині поливного періоду, що сприяло формуванню врожаю більшості с/г культур. Таким чином, перша половина поливного періоду була забезпечена вологою достатньо. У другій половині дощів практично не було. Вони носили освіжаючій характер (від 6 мм у серпні до 23 мм у вересні), чого було вкрай недостатньо для зволоження грунту.
Середня за період температура повітря склала 19,2 0С та була на 1 0С нижща ніж у 2010 році і на 2 0С вища норми. У квітні погода була прохолодною (+10 0С), що приводило до затримання розвитку більшості культур, за винятком озимих (озима пшениця, ячмінь, ріпак та інші). Починаючи з липня по вересень погода була спекотною (середня температура повітря була 22,0 0С, а в окремі дні досягала + 36,8 0С, а на поверхні грунту - + 67,7 0С) з перевагою суховіїв, що приводило до дефіциту вологи у кореневмісному шарі грунту та витратам грунтових вод на випаровування, особливо при близькому їх заляганні (до 3-х метрів). Така суха погода створила досить несприятливі умови для завершення вегетації пізніх культур та підготовки грунту під посів озимих.
Зрошення в 2011 році проводилось на площі 21805.га (11,4 % від загальної та 53,9 % від планової площі зрошення ).
Зрошувальна норма склала від 2465 м3/га (Снігурівське УВГ ) до 654 м3/га
( Баштанське МУВГ ).
По даним УВГ в 2011 році в області водоподача на зрошення склала 32974,079 тис. м3., проти 23693,137 тис. м3 в 2010 році, що менше на 9280,942 тис. м3.(39,2 %).
В цілому по області негативний вплив зрошення в 2011 році як і в 2010 на положення РГВ було незначним, тому що більша частина поданої на полив води витрачалась на сумарне випаровування на фоні сухих погодних умов другої половини поливного періоду.
І.2 Горизонтальний дренаж.
Всього на зрошенні та богарних землях Миколаївської області збудовано 117 автономних дренажних ділянок на загальній площі 51654 га, у тому числі: 49424 га – закритий, та 2230 га – відкритий горизонтальний. Відвід дренажних вод з 23 дренажних ділянок проводиться примусово завдяки перекачувальних насосних станцій, а з інших дренажних ділянок скидні води відводяться самоплинним способом.
Дані обстеження дренажних ділянок показали, що дренаж в своїй більшості знаходиться в незадовільному технічному стані . Особливо непокоять ділянки дренажу з примусовою відкачкою дренажної води. ДНС розграбовані і розкомплектоване насосно-силове обладнання, трансформаторні підстанції, вириті сталеві трубопроводи, вирізані труби аванкамер та акамулюючих ємкостей.
Підтвердженням цього являється меліоративна обстановка на початку поливних періодів 2006 та 2010 років, коли тала вода по дренах підтопила більшу частину дренованої площі, переливаючись з колодязів на поверхню в найбільш знижених місцях (сгп. “Прогрес”, “Баратівське”, “Куйбишівське” Снігурівського та “Піонер”, ім.Шевченка Жовтневого районів та інші)
ІІ. 1 Зміни положення рівнів грунтових вод
на зрошуваних та прилеглих землях.
На кінець поливного періоду 2011 року грунтові води на різних інтервалах глибин залягають на такій площі:
-
менше 2 м – всього: 1214 га, в тому числі на зрошенні – 839 га;
-
від 2 до 5 – 111673,33 га - “ - 80239,33 га;
-
більше 5 м – 123798,67 га - “ - 98664,57 га.
В порівнянні з аналогічним періодом 2010 р. відбулося зниження РГВ на 0,1 – 0,3 м., внаслідок випаровування в сухих умовах другої половини поливного періоду. Більша частина площ з близьким заляганням рівня ГВ (менше 2 м) розташовані на ділянках дренажу з примусовою відкачкою дренажних вод, де насосно-силове обладнання демонтовано та розграбовано.
Площ земель з глибиною залягання РГВ менше 1,0 м всього 10 га, в тому числі на зрошені – 8 га. Земель з РГВ 1,0-1,5 м, відповідно, нараховується 63 га та 46 га Зрошуваних земель з РГВ 1,5-2,0 м – 1741 та 785 га.
Найбільші площі зрошуваних земель з близьким заляганням РГВ мають місце в Снігурівському та Жовтневому р-нах (Інгулецька ЗС ), а також Баштанському (Інгульська ЗС ) районі і віднесені в основному до поливних приканальних ділянок, подів, лощин збігу, заплав річок.
На прилеглих до зрошуваних землях, які знаходяться в зоні впливу зрошувальних систем, площі з близьким заляганням РГВ (менше 2 м ) складають всього 375 га, які зменшились на 475 га в порівнянні з 2010 роком. Розміщуються вони переважно впродовж постійно діючих каналів (Інгулецька ЗС ), в подах, лощинах збігу та балочках з постійним живленням ГВ.
ІІ. 2 Зміни положення рівнів грунтових вод
на ділянках горизонтального дренажу.
На кінець поливного періоду 2011 року на ділянках горизонтального дренажу в області грунтові води залягають на глибині від 1,5 до 3-х і більше метрів. В порівнянні з аналогічним періодом 2010 року відбулося зниження рівнів ГВ на 0,1 – 0,3 м, що пояснюється витратами ГВ на випаровування.
Усього по області площа з рівнем грунтових вод менше 2 м становить 617 га , а менше 1,5 м (недопустима глибина) - 28 га. Це Інгулецька ЗС, (де неефективно працює дренаж).
ІІ.3 Зміни положення рівнів грунтових вод в
підтоплених сільських населених пунктах.
За критерій підтоплення сільських населених пунктів відповідно ВНД 33-5,5-0,7-99 прийнята глибина залягання грунтових вод менше за 2 м в різні періоди року.
З пов’язаних зі зрошенням причин (знаходяться в зоні впливу зрошувальних систем) підтоплюється 30 населених пунктів.
Основними причинами підтоплення населених пунктів є фільтрація води з каналів, які проходять поблизу житлових та господарчих будівель, вплив полів зрошення з високим положенням РГВ, приріст РГВ за рахунок поливів присадибних ділянок і витік із систем водозабезпечення, відсутність впорядкованого відводу поверхневих вод, незадовільний стан захисних споруд.
Погана експлуатація дренажу, а також безвідповідальність деяких жителів в селах, де вже проведений захист від підтоплення, призвели до виходу із ладу частини колекторно-дренажної системи в таких населених пунктах: Миколаївське, Шевченкове, Кисилівка та інші.
Протягом 2011 року було підтоплено 2803 садиби на загальній площі 891 га.
По терміну дії підтоплення являється, в основному, сезонним і по розповсюдженню – локальним, тобто маштаб і характер підтоплення в різні пори року різний. Пік підтоплення, як правило, приходиться на лютий-квітень, а в вересні-листопаді підтоплення практично не відмічається, за винятком ділянок з цілорічним живленням грунтових вод та їх розвантаження в знижених формах рельефу, де часто знаходяться житлові споруди.
На 1 жовтня 2011 року порівняно зі станом на 1.04.2011 року підтоплення суттєво скоротилося. Підтоплено всього 11 населених пунктів на площі 195 га (743 садиби). По відношенню до відповідного періоду минулого року підтоплення зменшилося за рахунок випаровування з поверхні ГВ а також виконаних ремонтних робіт на колекторно-дренажній мережі.
ІІІ. Мінералізація та хімічний склад
грунтових вод.
Згідно ВНД 33–5,5–0,4–98 мінералізація та хімічний склад грунтових вод області розглядається тільки в межах їх розповсюдження з глибиною залягання менше 2 м , де грунтові води впливають безпосередньо на соловий режим грунтів і на врожайність с/г культур.
Станом на 1 жовтня 2011 року в області нараховується 1214 га земель з глибиною залягання грунтових вод менше за 2 м , із яких 839 га – на зрошенні.
Води з мінералізацією менше 1,0 г/дм3 отримали розподіл на площі, всього – 423 га, в т.ч. на зрошенні – 311 га, котрі відносяться, в основному, до гідрокарбонатно-натрієвого типу і обумовлюють прояву содового засолення грунтів в випадку недостатнього поливного режиму у межполивний період. Знаходяться вони в центральних частинах подових западин і відносяться до глейових грунтів, а також – лощинах збігу, де акумулюються поверхневі води.
Води хлоридного складу отримали розподіл на площі 525 га, з них на зрошенні - 329 га, з мінералізацією 1-3 г/дм3 ( таблиця 2.4 ) та розповсюджені вздовж приканальних смуг та заплавних ділянок Інгулецької та Інгульської ЗС.
На площі 266 га. (у т.ч. 199 га – зрошення) розповсюджені грунтові води сульфатного та гідрокарбонатного складу з величиною мінералізації 1-5 г/дм3 .
Залягання мінералізованих грунтових вод на глибинах менше за 2 м веде до розвитку процесів засолення та осолонцювання грунтів і знижує урожайність с/г культур. При цьому, чим вища мінералізація ГВ, тим інтенсивніше проявляються процеси засолення грунтів.
Зміни в мінералізації та хімічному складі відбуваються впродовж достатньо тривалого періоду ( 10, 20 і більше років ) і під час аналізу річних змін на карті не відображаються. В цілому можна стверджувати, що в верхній частині водоносного горизонту при глибині РГВ менше за 3 м в приканальній смузі завширшки 50-200 м сформувались грунтові води однотипні за хімічним складом зі зрошувальними, тобто хлоридно-натрієві з мінералізацією до 1,5 г/дм3 (Інгулецька ЗС )та сульфатно-гідрокарбонатно натрієві з мінералізацією до 0,5 г/дм3 (Південно Бузька ЗС ).
ІУ.Засолення та солонцюватість
зрошуваних земель.
В 2007 році на держсистемах Миколаївського МУВГ в Новоодеському районі була проведена сольова зйомка на площі 6363 га.
За результатами обробки лабораторних досліджень засолені землі на зрошуваних системах Новоодеського району не виявлені.
Ступінь солонцюватості грунтів визначався по максимальному вмісту обмінного натрію і калію в грунтово-вбиральному комплексі (ГВК) в будь-якому із інтервалів (0-25 та 25-50 см.).
По результатам лабораторних досліджень виявлено 3536 га солонцюватих земель , в тому числі:
§
слабосолонцюваті – 3272 га;
§
середньосолонцюваті – 264 га;
§
сильносолонцюваті – не виявлено.
Наявність солонцюватих земель на зрошувальних системах Новоодеського району Миколаївської області пов`язане як із зрошенням обмежено придатною водою на протязі тривалого періоду, яка по небезпекі осолонцювання та негативного впливу на рослини віднесена до ІІ класу (обмежено придатна), так і з природною солонцюватістю грунтів.
У. Оцінка меліоративного стану
зрошуваних земель.
Зведеними даними гідрогеолого-меліоративного стану зрошуваних земель є оцінка, виконана на основі ВНД 33-5,5–13-02 ( “Інструкція з обліку та оцінка стану меліорованих земель і меліоративних систем” м.Київ, 2002 р.) За результатами спостережень в поливний період 2011 року вона виглядає таким чином :
-
сприятлива 174284,9 га (97 % );
-
задовільна 5040 га (2,8 % );
-
несприятлива, всього 418 га (0,2 % );
у тому числі:
-
з неприпустимою глибиною РГВ - 154 га;
-
солонцюватості – 264 га;
Порівняльна характеристика меліоративного стану земель за поливні періоди 2010 та 2011 років свідчить про поліпшення, за рахунок зменшення площ з неприпустимою глибиною залягання РГВ на 684 га
Найбільш незадовільний стан відмічається в Жовтневому та в Снігурівському районах на Інгулецькій ЗС – 154 га за не припустимою глибиною залягання РГВ, та Нлвл-Одеській ЗС – 264 га – за солонцюватістю грутів.
УІ. Висновки та рекомендації.
Таким чином, гідрогеолого-меліоративний стан на зрошених та прилеглих землях на кінець поливного періоду 2011 року порівняно з кінцем поливного періоду 2010 року поліпшився.
Відбулося зниження на 0,1 – 0,3 м. за рахунок випаровування з поверхні ГВ при глибині залягання менще за 3 м.
По даним метеослужби за поливний період 2011 року кількість опадів складає 181,5 мм. Зменшення в порівнянні з минулим роком на 116 мм. Середня за період температура повітря склала 19,2 0С та була на 1 0С нища ніж у 2010 році.
Такі погодні умови сприяли зниженню рівня грунтових з глибиною їх залягання менше за 2 м на 1739 га всього, в тому числі на зрошенні на 1264 га внаслідок їх витрат на сумарне випаровування.
На прилеглих до зрошуваних землях, площі з близьким заляганням РГВ (менше 2 м) складають 375 га. Розташовані вони впродовж каналів (Інгулецька ЗС), в подах, лощинах збігу, балочках та заплавах.
На ділянках горизонтального дренажу також відбулося зниження рівнів ГВ на 0,1 – 0,3 м, що витратами на випаровування з поверхні ГВ а також проведеними ремонтними роботами В цілому самоплинний дренаж сприяє відводу дренажних вод та пониженню РГВ в пікові періоди навантаження на нього.
Загальний гідрогеолого-меліоративний стан зрошуваних земель по Миколаївській області сприятливий та задовільний (99,8 %), що дає змогу отримувати заплановані врожаї с/г культур.
Всього в області в зоні впливу меліоративних систем було підтоплено 30 сільських населених пунктів. Маштаб підтоплення зменшився, що пов’язано з посухою 2011 року, а також меншим впливом меліоративних систем.
Для покращення ГГМ стану необхідно прискорити комплексну реконструкцію Інгулецької ЗС, яка в останні роки не ведется. На інших ЗС потрібно виконати ремонтні роботи на іригаційний мережі.
В підтоплених населених пунктах необхідно в першу чергу виконати профілактичні роботи по покращенню технічного стану захисних споруд, організувати роботу насосних станцій в автоматичному режимі, впорядкувати поверхневий водовідвід і продовжити роботи по їх захисту від підтоплення.
На солонцюватих зрошуваних землях необхідно:
-
проводити хімічну меліорацію (гіпсування) нормами гіпсу від 2 до 5 т/га;
-
застосовувати плантажні та ярусні оранки раз в 3 – 5 років;
-
впроваджувати в сівозміни посіви багаторічних трав, насамперед люцерни;
-
вносити в грунт підвищенні норми органічних добрив від 40 до 80 т/га , проводити заорювання зеленої маси (сідерацію);
-
застосовувати раціональну техніку поливу;
-
додержуватись науково-обгрунтованого водокоритсування з урахуванням глибин залягання та мінералізації грунтових вод.