Вступ
Снігурівська гідрогеолого-меліоративна партія в складі Миколаївського обласного управління водних ресурсів проводить комплекс спостережень та досліджень на зрошуваних і прилеглих до зрошуваних землях, а також в сільських населених пунктах, які знаходяться в зоні впливу меліорованих земель та меліоративних систем. Цей інформаційний звіт написаний на основі «Інструкції з організації та здійснення моніторингу зрошуваних та осушуваних земель», затвердженої наказом Держводгоспу від 16 квітня 2008 року № 108. яка встановлює вимоги відносно організації та проведення спостережень за станом зрошуваних та осушених угідь, а також прилеглих до них земель по гідрогеологічним, інженерно-геологічним, гідрохімічним показникам хімічного складу грунтів та технічного стану меліоративних систем, підтопленням сільських населених пунктів в межах зони дії меліоративних систем, а також до обробки, узагальнення та надання інформації з цих показників.
Нумерація та назва таблиць, що входять до «Інформації» наведені згідно додатку 2 до «Інструкції з організації та здійснення моніторингу зрошуваних та осушуваних земель», затвердженої наказом Держводгоспу від 16 квітня 2008 року № 108.
Згідно Програми робіт Снігурівська ГГМП виконує спостереження за гідрогеолого-меліоративним станом на зрошуваних та прилеглих до них землях Миколаївської області на загальній площі 264,7 тис.га, з них 190,3 тис. га зрошувані і 56,9 тис.га - прилеглі землі.
В області з метою утримання задовільного меліоративного стану земель та захисту від підтоплення населених пунктів збудовані системи горизонтального дренажу на загальній площі 51,654 тис.га, з якої 46,992 тис.га – на зрошенні.
Площа можливого підтоплення у сільських населених пунктах складає 17,5 тис. га, де також ведуться спостереження.
І. Фактори, які впливають на меліоративний
стан та зміну рівнів грунтових вод на зрошуваних
та прилеглих до них землях.
І.1. Кліматичні та водогосподарські умови.
За середніми метеорологічними даними, по Миколаївській області за поливний період 2014 року (квітень - вересень) кількість опадів складає 256 мм (таблиця 2.1), що більше значень відповідного періоду минулого року на 67,4 мм. та більше від середньобагаторічних значень на 10 мм. Випадали вони нерівномірно. У першій половині поливного періоду випала більша частина опадів – 174,9 мм. (68,3 % від загальної кількості опадів за поливний період). Найбільше опадів за поливний період випало у травні (88,4 мм.) та червні (64,9 мм.). В ці місяці відмічались сильні дощі зливового характеру, проте води цих дощів незначно відобразилися на живленні ґрунтових вод та не привели до їх істотного підйому тому що витрачались, в основному, на поверхневий збіг по балках, схилах, ярах в знижені елементи рельєфу. Також ці опади поповнили запаси вологи в кореневмісному шарі ґрунтів для росту та розвитку сільськогосподарських культур. В цілому, в першій половині поливного періоду опадів було достатньо для росту сільськогосподарських культур, що позитивно відобразилося на початковому розвитку ранніх ярових, озимих культур та овочів на фоні теплої погоди.
Менша частина опадів – 81,1 мм. (31,7 % від загальної кількості опадів за поливний період) випала у другій половині поливного періоду. У липні випала незначна кількість опадів – 36,3 мм., що менше від середньобагаторічних значень місяця на 5,7 мм. У серпні та вересні також відмічалась суха спекотна погода з незначною кількістю опадів (19,2 мм. у серпні та 25,6 мм. у вересні). Опади, що випадали на протязі другої половини поливного періоду, суттєво не вплинули на положення рівнів ґрунтових вод, які в середині поливного періоду знаходились в найбільш зниженому стані. Волога цих опадів витрачалась, в основному, на випаровування та, частково, на поповнення дефіциту вологи верхніх шарів ґрунтів, показники вологості яких, в спекотних погодних умовах другої половини поливного періоду, знаходились на мінімальному рівні. Такі погодні умови другої половини поливного періоду негативно вплинули на формування врожаю більшості сільськогосподарських культур, зокрема овочів.
Суха, спекотна погода, яка відмічалась на прикінці поливного періоду (серпень-вересень) стала несприятливим погодним фактором для осінньої сівби та начального розвитку озимих культур. Сприятливі погодні умови для посіву озимих культур склалися лише на прикінці вересня, після проходження по всій області сильних зливових дощів.
Середня за період температура повітря склала 19,4 0С і була нижча на 0,4 0С від значень аналогічного періоду 2013 року та на 1,5 0С вища норми. У квітні погода була теплою (+11,6 0С), що стало позитивним фактором для сівби більшості ярових культур, а також весняного відновлення вегетації та подальшого розвитку озимих (озима пшениця та ячмінь, ріпак). Починаючи з червня по серпень погода була жаркою та спекотною (середня температура повітря була +23 0С) з частими повітряними засухами (в окремі дні температура досягала +37, +38 0С, а на поверхні ґрунту до +50 0С), що приводило до дефіциту вологи у кореневмісному шарі ґрунту в другій половині поливного періоду та витратам ґрунтових вод на випаровування, особливо при близькому їх заляганні (до 3-х метрів). Найбільш жарким місяцем за поливний період 2014 року був липень з середньою температурою повітря +24,6 0С та сумою атмосферних опадів 36,3 мм. Найбільш сухим місяцем за поливний період 2014 року був серпень з середньою температурою повітря +24,0 0С та сумою атмосферних опадів 19,2 мм.
Сухі, спекотні погодні умови, які останнім часом спостерігаються на півдні України, в котрий раз підтверджують необхідність зрошення орних земель, збереження існуючих полезахисних лісосмуг, використання ґрунтозахисних систем землеробства (чорні та зайняті пари, безвідвальний та мінімальний обробіток ґрунту) направлених на створення запасів вологи та збереження родючості ґрунтів для забезпечення сталих врожаїв сільськогосподарських культур.
Дані про виконання поливів сільськогосподарських угідь наведені в таблиці 2.2. З неї видно, що зрошення в 2014 році проводилось на площі 25,467 тис.га (13,38 % від загальної та 74 % від планової площі зрошення ).
По даним УВГ в 2014 році по Миколаївській області водоподача на зрошення склала 38853,75 тис. м3., проти 41508,492 тис. м3 в 2013 році, що менше на 2654,742 тис.м3.
Зрошувальна норма склала від 100 м3/га (Березнегуватське УВГ) до 2122 м3/га (Снігурівське УВГ).
В цілому по області негативний вплив зрошення в 2014 році, як і в 2013, на положення РГВ був незначним. Це пов`язано з посушливими погодними умовами другої половини поливного періоду 2014 року, коли майже вся подана на полив вода, витрачалась на сумарне випаровування та живлення сільськогосподарських культур і лиш незначна її кількість – на інфільтрацію в нижче розташовані горизонти, а також зі значним скороченням зрошуваних площ.
І.2. Горизонтальний дренаж.
Всього на зрошенні та богарних землях Миколаївської області збудовано 117 автономних дренажних ділянок на загальній площі 51654 га, у тому числі: 49424 га – закритий, та 2230 га – відкритий горизонтальний. Відвід дренажних вод з 23 дренажних ділянок проводиться примусово за допомогою перекачувальних насосних станцій, а з інших дренажних ділянок скидні води відводяться самоплинним способом.
Дані обстеження дренажних ділянок показали, що дренаж в своїй більшості знаходиться в незадовільному технічному стані. Особливо непокоять ділянки дренажу з примусовою відкачкою дренажної води. ДНС розграбовані і розкомплектоване насосно-силове обладнання, трансформаторні підстанції, вириті сталеві трубопроводи, вирізані труби аванкамер та акумулюючих ємностей.
Підтвердженням цього являється меліоративна обстановка на початку поливних періодів 2006 та 2010 років, коли тала вода по дренах підтопила більшу частину дренованої площі, переливаючись з колодязів на поверхню в найбільш знижених місцях (сгп. «Прогрес», «Баратівське», «Куйбишівське» Снігурівського та «Піонер», ім.Шевченка Жовтневого районів та інші).
ІІ. Аналіз та оцінка змін гідрогеологічних
умов на зрошуваних і прилеглих землях.
До початку зрошення на більшій території грунтові води в товщі четвертинних відкладень на водороздільному плато практично були відсутні і лише в окремі, сильно вологі роки формувалась «верховодка», яка через деякий час зникала.
Більш стабільним водоносний горизонт був в подових западинах і лощинах збігу, де рівень грунтових вод носив яскраво виражений сезонний характер з амплітудою коливань 3 – 5 м. на рік.
Під впливом зрошення на більшій території формувались грунтові води, режим яких визначається співвідношенням прибуткових складових балансу (інфільтрація від поливів та опадів, фільтрація з каналів, витрати із водорозбірної арматури та інш.), а також витратних складових (сумарне випаровування і відтік).
ІІ.1. Зміни положення рівнів грунтових вод
на зрошуваних та прилеглих землях.
На кінець поливного сезону 2014 року грунтові води на різних інтервалах глибин залягають на такій площі (таблиця 2.3.1.):
- менше 2 м – всього: 479 га, в тому числі на зрошенні – 299 га;
- від 2 до 5 – 107457,33 га - “ - 76294,33 га;
- більше 5 м – 128749,67 га - “ - 103149,57 га.
В порівнянні з аналогічним періодом 2013 р. відбулося, в основному, зниження на 0,2 – 0,4 м., що пов`язане з витратами ґрунтових вод на випаровування при посушливих, спекотних погодних умовах другої половини поливного періоду 2014 року. Більша частина площ з близьким заляганням рівня ГВ (менше 2 м) розташовані в приканальних зонах магістральних, розподільчих та господарських каналів з незадовільним технічним станом де присутня фільтрація, подових зниженнях, лощинах збігу, заплавних територіях річок, на ділянках дренажу з примусовою відкачкою дренажних вод, де насосно-силове обладнання демонтовано та розграбовано, а також на ділянках дренажу з незадовільним технічним станом.
Площі земель з глибиною залягання РГВ менше 1,0 м – відсутні. Земель з РГВ 1,0 – 1,5 м. нараховується всього 16 га (0,007 % від загальної площі, яка знаходиться під контролем). Загальна площа земель з РГВ 1,5-2,0 м – 463 га (0,2 % від загальної площі, яка знаходиться під контролем, таблиця 2.3.1.).
Площі зрошуваних земель з глибиною залягання РГВ менше 1,0 м – відсутні. Зрошуваних земель з РГВ 1,0 – 1,5 м. нараховується всього 8 га (0,004 % від загальної площі зрошуваних земель, яка знаходиться під контролем). Площа зрошуваних земель з РГВ 1,5-2,0 м – 291 га (0,2 % від загальної площі зрошуваних земель, яка знаходиться під контролем).
Найбільші площі зрошуваних земель з близьким заляганням РГВ мають місце в Снігурівському та Жовтневому р-нах на Інгулецькій ЗС (89 га), а також в Баштанському районі на Інгульській ЗС (138 га) і віднесені вони, в основному, до поливних приканальних ділянок каналів з незадовільним технічним станом (де присутня фільтрація зрошувальних вод), подів, лощин збігу, зрошуваних ділянок заплав річок.
На прилеглих до зрошуваних землях, які знаходяться в зоні впливу зрошувальних систем, площі з близьким заляганням РГВ (менше 2 м) складають всього 180 га, які скоротились на 44 га в порівнянні з 2013 роком. Розміщуються вони переважно впродовж постійно діючих каналів з незадовільним технічним станом (Інгулецька ЗС), в подах, лощинах збігу та балочках з постійним живленням ГВ, а також на ділянках заплав річок, прилеглих до зрошуваних земель.
ІІ.2. Зміни положення рівнів грунтових вод
на ділянках горизонтального дренажу.
На кінець поливного періоду 2014 року на ділянках горизонтального дренажу в області грунтові води залягають, в основному, на глибині від 3 до 5-ти і більше метрів. В порівнянні з аналогічним періодом 2013 року відбулося зниження рівнів ГВ. Ці зміни пов`язані, в першу чергу, з посушливими погодними умовами, які спостерігались на протязі другої половини поливного періоду 2014 року, коли майже не випадало атмосферних опадів на фоні сухої, спекотної погоди.
Усього по області площа з рівнем грунтових вод менше 2 м на дренажних ділянках становить всього – 222 га, в т.ч. на зрошенні – 177 га (таблиця 2.3.2), а менше 1,5 м (недопустима глибина) - відсутня. Найбільші площі зрошуваних земель з РГВ від 1,5 до 2 м. розміщені на Інгульській ЗС – 138 га, на Інгулецькій ЗС в Снігурівському та Жовтневому районах – 32 га та на Південнобузькій ЗС – 4 га. Наявність площ з рівнем грунтових вод менше 2 м на дренажних ділянках пояснюється вкрай незадовільним технічним станом дренажних ділянок, а також недостатньо ефективною роботою дренажу.
В порівнянні з відповідним періодом минулого року на дренажних ділянках відбулося незначне скорочення площ з рівнем грунтових вод менше 2 м. всього на 46 га, на зрошенні – на 23 га.
Дані обстежень дренажних ділянок показують, що дренаж в своїй більшості, знаходиться в незадовільному технічному стані і його робота так і залишається недостатньо ефективною тому що причини низької ефективності не усунені. В цілому, самоплинний дренаж сприяє відводу поверхневих та ґрунтових вод, хоча у технічному стані залишається багато недоліків.
ІІ.3. Зміни положення рівнів грунтових вод в
підтоплених сільських населених пунктах.
За критерій підтоплення сільських населених пунктів відповідно ВНД 33-5,5-0,7-99 «Організація робіт по обстеженню та оцінці підтоплення сільськогосподарських угідь і сільських населених пунктів» прийнята глибина залягання грунтових вод вод – 2 м. та менше в різні пори року.
З пов’язаних зі зрошенням причин (знаходяться в зоні впливу зрошувальних систем) по Миколаївській області протягом 2014 року підтоплювалося 8 населених пунктів на загальній площі 97 га., що складає 319 садиб (таблиці 2.9, 2.14).
Основними причинами підтоплення населених пунктів є приріст РГВ за рахунок поливів присадибних ділянок і витік із систем водозабезпечення, відсутність впорядкованого відводу поверхневих вод, незадовільний стан захисних споруд, фільтрація води з каналів, які проходять поблизу житлових та господарських будівель, вплив полів зрошення з високим положенням РГВ.
Погана експлуатація дренажу, а також безвідповідальність деяких жителів в селах, де вже побудований захист від підтоплення, призвели до виходу із ладу частини колекторно-дренажної системи в таких населених пунктах як Миколаївське, Шевченкове, Кисилівка та інші.
По терміну дії підтоплення являється, в основному, сезонним і по розповсюдженню – локальним, тобто масштаб і характер підтоплення в різні пори року різний. Пік підтоплення, як правило, приходиться на лютий-квітень, а в вересні-листопаді підтоплення практично не відмічається, за винятком ділянок з цілорічним живленням грунтових вод та їх розвантаженням в знижених формах рельєфу, де часто знаходяться житлові споруди.
Станом на 1 жовтня 2014 року в порівнянні зі станом на 1 квітня 2014 року (підтоплювалося 8 СНП на загальній площі 97 га, 319 садиб) підтоплення скоротилося. Підтоплено 7 населених пунктів на площі 51 га (170 садиб).
По відношенню до відповідного періоду минулого року підтоплення суттєво скоротилося. Ці зміни пов`язані, в першу чергу, з посушливими погодними умовами, які спостерігались на протязі другої половини поливного періоду 2014 року, коли випадала незначна кількість атмосферних опадів на фоні сухої, спекотної погоди і, як наслідок, відбулося зниження РГВ за рахунок витрат на випаровування.
ІІІ. Мінералізація та хімічний склад
грунтових вод.
Згідно ВНД 33–5,5–0,4–98 мінералізація та хімічний склад грунтових вод області розглядається тільки в межах їх розповсюдження з глибиною залягання менше 2 м, де грунтові води безпосередньо впливають на сольовий режим грунтів і, як наслідок, на врожайність сільськогосподарських культур.
Станом на 1 жовтня 2014 року в області нараховується 479 га земель з глибиною залягання грунтових вод менше за 2 м (таблиця 2.4 ), із яких 299 га – на зрошенні.
Води з мінералізацією менше 1,0 г/дм3 отримали розподіл на площі, всього – 5 га, всі на зрошенні і відносяться, в основному, до гідрокарбонатно-натрієвого типу та обумовлюють прояви содового засолення грунтів у випадку недостатнього промивного режиму в міжполивний період. Знаходяться вони в центральних частинах подових западин і приурочені до глейових грунтів, а також в лощинах збігу, де акумулюються поверхневі води.
Води хлоридного складу отримали розподіл на площі 233 га, з них на зрошенні - 132 га, з мінералізацією 1-3 г/дм3 (таблиця 2.4) та розповсюджені, в основному, вздовж приканальних смуг на Інгулецькій ЗС.
На площі 241 га. (у т.ч. 162 га – на зрошенні) грунтові води сульфатного та гідрокарбонатного складу з величиною мінералізації 1-5 г/дм3 (таблиця 2.4). Розповсюджені вони, в основному, на заплавних ділянках Інгульської ЗС.
Залягання високомінералізованих грунтових вод на глибинах менше за 2 м веде до розвитку процесів засолення та осолонцювання грунтів і, як наслідок, зниження врожайності сільськогосподарських культур. При цьому, чим вища мінералізація ГВ, тим інтенсивніше проявляються процеси засолення грунтів.
Зміни в мінералізації та хімічному складі відбуваються впродовж достатньо тривалого періоду (10 – 20 і більше років) і під час аналізу річних змін на карті не відображаються. В цілому можна стверджувати, що в верхній частині водоносного горизонту при глибині РГВ менше за 3 м в приканальній смузі завширшки 50-200 м сформувались грунтові води однотипні за хімічним складом зі зрошувальними, тобто хлоридно-натрієві з мінералізацією до 1,5 г/дм3 (Інгулецька ЗС) та сульфатно-гідрокарбонатно натрієві з мінералізацією до 0,5 г/дм3 (Південно- Бузька ЗС).
ІV. Оцінка меліоративного стану
зрошуваних земель.
Зведеними даними гідрогеолого-меліоративного стану зрошуваних земель є оцінка, виконана на основі ВНД 33-5.5-13-02 («Інструкція з обліку та оцінки стану меліорованих земель і меліоративних систем», м. Київ, 2002 р.). За результатами спостережень на кінець поливного періоду 2014 року (станом на 01.10.14 р.) оцінка гідрогеолого-меліоративного стану зрошуваних земель по Миколаївській області виглядає таким чином (таблиця 2.7):
- добрий - 176344,9 га (98,12 % );
- задовільний - 3377 га (1,87 % );
- незадовільний, всього: - 21 га (0,01 % );
в тому числі:
- з неприпустимою глибиною РГВ - 21 га.
Порівняльна характеристика меліоративного стану земель в кінці поливних періодів 2013 та 2014 років свідчить про покращення, що пов’язане зі скороченням площ з неприпустимою глибиною залягання РГВ на 7 га. Скорочення цих площ пов`язане з витратами ґрунтових вод на сумарне випаровування та відтік при посушливих, погодних умовах, які спостерігались на протязі другої половини поливного періоду 2014 року, коли при незначній кількості атмосферних опадів на фоні сухої, спекотної погоди, відбулося зниження РГВ при відсутності їх живлення.
В оцінці не враховані дані про засолені і солонцюваті землі, сольова зйомка на яких зроблена в 2007 році на держсистемах Миколаївського МУВГ в Новоодеському районі на площі 6363 га., так як згідно «Керівництва по організації та виконанню моніторингу меліорованих і прилеглих до них земель» (ВНД 33-5.5-04-98, м. Київ, 1998 р.), результати сольових зйомок, проведених на зрошуваних землях дійсні на протязі не більше п`яти років після їх проведення.
Незадовільний стан з неприпустимою глибиною залягання РГВ відмічається на зрошуваних землях в Снігурівському районі – 11 га та в Жовтневому районі – 10 га (Інгулецька ЗС).
Землі з РГВ менше критичних значень знаходяться на Інгулецькій зрошувальній системі вздовж господарських та розподільчих каналів з незадовільним технічним станом де присутня фільтрація поливних вод і, як наслідок, живлення грунтових вод.
V. Висновки та рекомендації.
За середніми метеорологічними даними, по Миколаївській області за поливний період 2014 року (квітень - вересень) кількість опадів складає 256 мм, що більше значень відповідного періоду минулого року на 67,4 мм. та більше від середньобагаторічних значень на 10 мм. Середня за період температура повітря склала 19,4 0С і була нижча на 0,4 0С від значень аналогічного періоду 2013 року та на 1,5 0С вища норми. У першій половині поливного періоду випала більша частина опадів. Найбільше опадів випало у травні (88,4 мм.) та червні (64,9 мм.). В ці місяці відмічались сильні дощі зливового характеру, проте води цих дощів незначно відобразилися на живленні ґрунтових вод та не привели до їх істотного підйому тому що витрачались, в основному, на поверхневий збіг по балках, схилах, ярах в знижені елементи рельєфу. Менша частина опадів – 81,1 мм. випала у другій половині поливного періоду. У липні випала незначна кількість опадів – 36,3 мм., в серпні та вересні також відмічалась суха спекотна погода з незначною кількістю опадів. Опади, що випадали на протязі другої половини поливного періоду, суттєво не вплинули на положення рівнів ґрунтових вод. Волога цих опадів витрачалась, в основному, на випаровування та, частково, на поповнення дефіциту вологи верхніх шарів ґрунтів, показники вологості яких, в спекотних погодних умовах другої половини поливного періоду, знаходились на мінімальному рівні.
Такі погодні умови сприяли скороченню площ з рівнем грунтових вод менше 2 м всього на 63 га, на зрошенні – на 19 га внаслідок витрат грунтових вод на сумарне випаровування та відтік в посушливих, спекотних погодних умовах другої половини поливного періоду 2014 року.
На прилеглих до зрошуваних землях, які знаходяться в зоні впливу зрошувальних систем, площі з близьким заляганням РГВ (менше 2 м) складають всього 180 га. Розміщуються вони переважно впродовж постійно діючих каналів з незадовільним технічним станом (Інгулецька ЗС), в подах, лощинах збігу та балочках з постійним живленням ГВ, а також на ділянках заплав річок, прилеглих до зрошуваних земель.
На ділянках горизонтального дренажу відбулося зниження рівнів ГВ, що пояснюється інтенсивними витратами на випаровування з поверхні грунтових вод. В цілому, самоплинний дренаж сприяє відводу дренажних вод та зниженню РГВ в пікові періоди навантаження на нього.
Всього в Миколаївській області, в зоні впливу меліоративних систем, на початку року було підтоплено 8 сільських населених пунктів на загальній площі 97 га (319 садиб). Масштаб підтоплення станом на 1 жовтня 2014 року скоротився і складає 7 населених пунктів на площі 51 га (170 садиб).
Таким чином гідрогеолого-меліоративний стан на зрошуваних та прилеглих землях на кінець поливного періоду 2014 року в порівнянні з кінцем поливного періоду 2013 року незначно покращився. Відбулося, в основному, зниження РГВ. Ці зміни пов`язані, в першу чергу, з погодними умовами, які спостерігались на протязі другої половини поливного періоду 2014 року, коли майже не випадало атмосферних опадів на фоні сухої, спекотної погоди і, як наслідок, відбулося зниження РГВ за рахунок витрат на сумарне випаровування. Опади, які випали в кінці поливного періоду не відобразились на живленні ГВ, так як повністю використовувались на поповнення недостатнього зволоження верхніх шарів ґрунту, які після жаркого, сухого літа мали високий показник дефіциту вологи.
Під впливом посушливих погодних умов та значного скорочення зрошуваних площ, в останні роки відмічається регіональне зниження рівнів ґрунтових вод. Грунтові води на переважаючій площі зрошуваних та прилеглих до зрошення земель знаходяться, на глибинах нижче 2,5 – 3 та більше метрів і суттєво не реагують на зміни погодних умов.
Загальний гідрогеолого-меліоративний стан зрошуваних земель по Миколаївській області сприятливий та задовільний (99,99 %), що дає змогу отримувати заплановані врожаї сільськогосподарських культур. На площі 21 га (Інгулецька ЗС) гідрогеолого-меліоративний стан незадовільний. Тут можливе перезволоження, а також засолення ґрунтів в умовах близького залягання РГВ (менше допустимих значень) і, як наслідок, зниження врожаю сільськогосподарських культур. Незадовільний меліоративний стан обумовлений недоліками на мережі зрошувальних каналів Інгулецької системи, поганим технічним станом дренажної та водозбірно-скидної мережі.
Для покращення ГГМ стану необхідно провести ремонтні роботи, направлені на зменшення фільтраційних втрат на мережі каналів Інгулецької ЗС. На дренажних ділянках з неефективною роботою необхідно провести капітально-відновлювальні роботи.
В підтоплених та періодично підтоплюваних населених пунктах області необхідно, в першу чергу, виконати ремонтно-профілактичні роботи, спрямовані на покращення технічного стану захисних споруд для досягнення більш ефективного захисту території СНП, відновити та організувати роботу дренажних насосних станцій в автоматичному режимі, впорядкувати поверхневий водовідвід та провести ремонтні роботи на мережі водозабезпечення та водовідведення, а також продовжити роботи по захисту сільських населених пунктів (СНП) від підтоплення.
На зрошуваних землях, для збереження та покращення їх родючості необхідно:
- впроваджувати в сівозміни посіви багаторічних трав (до 40%), насамперед люцерни, які
покращують структурність, водно-фізичні властивості, сприяють накопиченню гумусу в
ґрунтах;
- вносити в грунт підвищенні норми органічних добрив від 40 до 80 т/га, проводити
заорювання зеленої маси (сидерацію);
- застосовувати раціональну техніку поливу;
- забезпечувати дотримання технологій вирощування сільськогосподарських культур,
додержуватись науковообгрунтованого водокористування з урахуванням глибин залягання
та мінералізації ґрунтових вод.