«Баштанка сьогодні» 23 лютого 2008 року
Якщо життя справді обов'язок це про Валерія Петровича Бойка, який працює інженером в Баштанському міжрайонному управлінні водного господарства. Він завжди до чогось прагне, має звичку постійного пошуку, став майстром на всі руки і спеціалістом високого рангу у своїй інженерній справі.
За що б не взявся наш Валерій Петрович, найскладнішу роботу доведе до логічного завершення. Простий у спілкуванні, чудовий співрозмовник, багатогранна особистість, - говорять про свого співробітника працівники БМУВГ.
Енергійний і цілеспрямований, відповідальний і дисциплінований, Валерій Петрович давно став інженерних справ майстром. Своєю порядністю і вмінням відстоювати свою точку зору він завоював авторитет. Не раз доводилося писати про трудовий колектив працелюбів управління водного господарства і завжди серед кращих одним із перших називають саме це ім'я.
Ось думка керівника В. І. Лебедєва про свого підлеглого: «Це -великий трудоголік. Він у нас справді незамінимий спеціаліст вищої категорії, прискіпливо і помірковано виконує будь-яке доручення»
«Знаю, що йому, як талановитому спеціалісту, пропонували іншу, більш високооплачувану роботу, навіть запрошували на керівні посади. Не пішов від вас. Чому?», -питаю.
«Його справді «зманювали» і не раз. Та, напевне, за багаторічну роботу злився з нею так, що на іншій себе не уявляє. Та ще, мабуть не може без людей, які працюють поруч.»
Виходить, що Валерій Петрович однолюб. Він чесно та віддано служитиме нашій справі до кінця. І хоча спеціалізація до певної міри змінилася і ми стали водним господарством, та напрямок один - зрошення.
До цих слів слід ще додати, що за сумісництвом Валерій Петрович ще й став викладачем. Мабуть, і сам ніколи не міг передбачити, що доведеться навчати курсантів. Але так сталося, що на базі Баштанського водного господарства відкрито філію Нікопольської технологічної школи, де проходить підготовка спеціалістів масових професій. І, напевне, переконавшись у високопрофесійності, величезній практиці, вмінню працювати з людьми, його запросили на цю посаду. Тож тепер Валерій Петрович зарахований до викладачів Нікопольської технологічної школи.
Трапилася нагода побувати в цьому класі на заняттях. По-перше, сам клас великий і просторий, вражає своїм сучасним дизайном, обладнанням, відповідною наглядною агітацією. Нікопольці тут нерідкі гості і завжди підкреслюють, що такого класу навіть у них немає.
Отже нашим людям, щоб пройти курси, тепер не треба їхати далеко за межі області.
На час нашого візиту В. П. Бойко якраз вів урок на курсах перепідготовки машиністів насосних установ. Серед двох десятків курсантів п'ятеро баштанців, одинадцятеро лоцкинців, останні приїхали з Костичів, Костянтинівки, Явкіно. Відчувається, що їхній викладач вже виробив свій стиль і методи навчання. Кожне його слово глибоко помірковане і дохідливе. А відтак «засвоювати» урокі— слухачам курсів не складно. Варто лише уважно послухати, зрозуміти, отримати компетентну відповідь на свої запитання.
Ось такий він - інженер і викладач із БМУВГ В. П. Бойко - людина з почуттям високого обов'язку, честі, порядності і мудрості. Вміє жити і працювати просто і гідно, вимірювати життя справами, а не роками.
Галина МЕЛЬНИК.