«Вісті Снігурівщини» №26 3 квітня 2008 року
Нинішнього року вже повідомляли, що Управління каналами ІЗС відзначає своє п'ятдесятиріччя. Поява на Півдні України однієї з найбільших на той час Інгулецької зрошувальної системи в Європі, яка будувалася з 1951 по 1962 рік, викликала також необхідність створення служб, котрі б відстежували процеси на меліорованих масивах. Наш співрозмовник начальник Снігурівської гідрогеолого-меліоративної партії Степан Пантелійович ГОВТВА, який ось вже 23 роки очолює цей дружний, працьовитий і мобільний колектив. Йому слово.
Трохи історії. Інгулецька гідрогеолого-меліоративна партія - таку назву вона отримала при народженні - була створена в 1964 році, як структурний підрозділ Каховської гідрогеолого-меліоративної експедиції. Десятьма роками пізніше вона входить до складу Одеської експедиції. У 1998 році наша гідропартія підпорядковується Миколаївському облводгоспу і починає носити нинішню назву.
Не можна не згадати перших її керівників - С.Й.Лонського, Л.Б.Світинську, Н.О.Звягінцеву, В.Г.Подоляна. Десять років очолював колектив В.В.Мільошин, який продовжує працювати й зараз, віддавши улюбленій справі понад 40 років свого життя. З першого дня заснування партії й по сьогодні у нас трудиться Т.Г.Ольхова. Вже понад двадцять років працюють в колективі начальники загонів О.О.Грецький та А.АЛисак, інженери Л.ОЛанєвич, К.І.Говтва, Г.І.Яко-венко, техніки О.М.Голишева та О.М.Глиняна.
Прихід Дніпровської води на спраглі поля нашого та сусіднього районів вдихнув в них нове життя. За перші десять років зрощення врожайність основних сільгоспкультур зросла в 1,5- 2,5 рази і більше. Водночас виникли й певні небажані процеси, котрі відстежуються нашими фахівцями.
Як відомо, спочатку поливи здійснювалися по борознах, що вело до великих непродуктивних втрат води, перезволоженім ґрунту. Ситуація ускладнювалась і тим, що всі канали тоді були виконані в земельному руслі. Не було практично і колекторно-скидової мережі. Це сприяло акумуляції поверхневих вод. Комплексом багаторічних стаціонарних спостережень та досліджень нами установлено суттєві зміни в ряді меліоративних показників.
Якщо до зрошення, наприклад, ґрунтових вод на масиві практично не спостерігалося, то вже у 1975 році вони з'явилися на 92,2 тис. гектарів. Розповсюдження їх пов'язано з джерелами живлення — зрошувальною і колекторно-скидовою мережами. Підканальні куполи ґрунтових вод мають властивість розтікатися по поверхні регіонального водоупору зі швидкістю 7-10 метрів на рік. Зона впливу внутрігосподарських каналів сягає 50-100 метрів, магістрального і розподільчих мереж -400-500 метрів. Амплітуда сезонних коливань глибини залягання ґрунтових вод коливається у межах 0,5-2,5 метра. Вони, переважно, солонуваті і слабосолонуваті. Лиш в приканальних зонах і крупних подових пониженнях ґрунтові води прісні.
Аналіз свідчить, що зрошення грушу в усіх випадках призводить до нагромадження солей у верхньому 2-х метровому шарі. Однак, за останні 15 років у зв'язку зі зниженням інтенсивності поливів спостерігаються зменшення їх вмісту. По нашому району, зокрема, масиви засолених земель зменшилися ЗІ4280 до 5327
гектарів. Скоротились на 61,5 відсотка і площі солонцюватих земель.
Читач, очевидно, зрозумів, що нашими фахівцями здійснюється постійний моніторинг зрошуваних та прилеглих угідь на території Миколаївщини. Під їх гідрогеолого-меліоративним контролем перебуває 256,1 тисяча гектарів, в тому числі 191,3 тис. га - зрошуваних, 4,2 га неполивних угідь з дренажем, 8,5 тис. га площ населених пунктів, які підтоплюються ґрунтовими водами. Ми також відстежуємо ситуацію на 51,2 тис. га богарних земель, які прилягають до зрошувальних систем і не мають дренажу. Вибачте за багато цифр, але вони дають певну уяву про масштаби роботи гідропартії, штат якої, до речі, налічує лише 46 працівників.
Коли коротко про основні її завдання, то вони зводяться, насамперед, до оцінки меліоративного стану зрошувальних земель і виявлення причин та тенденцій його змін. Ми аналізуємо постійно ефективність меліоративних заходів, якість поливних, ґрунтових, дренажних та скидних вод. Відстежуємо також вплив меліорації на підтоплення прилеглих територій, включаючи й населені пункти. І, звісна річ, розробляємо рекомендації та пропозиції, як краще уникнути небажаних явищ.
Меліоративна ситуація, що склалася в районі та області, вимагає сьогодні нових підходів по її відстеженню. Ми запропонували вищому керівництву свої пропозиції щодо до вдосконалення системи моніторингу довкілля. Вона передбачає здійснення комплексу заходів по забезпеченню глибокого і всебічного аналізу меліоративного стану земель. Але про це наступного разу.
Розповідь записав А.ЗИМА.