You are here

«Відповідаючи на виклики сьогодення»

«Вісті Снігурівщини» №54 від 17.07.08 р.

 

 

На початку квітня поточного року наша газета вмістила матеріал «Забез­печуючи постійний моніторинг», в якому начальник Снігурівської гідрогеологомеліоративної парти С.П.Говтва розповів про завдання, які вирішує підпорядкова­ний йому колектив, порушив ряд про­блем. Сьогодні він веде мову, як і пообі­цяв у попередній публікації, про те, що необхідно робити для підвищення ефек­тивності контролю за станом меліоратив­них масивів і їх впливом на довкілля. Тож слово Степану Пантелійовичу ГОВТВІ.

- Спочатку буквально тезисно стосовно масштабів наших спостережень. Гідропартія відстежує ситуацію на 23 зрошуваних держсистемах загальною площею 159 тис. гекта­рів. Під нашим контролем ще понад ЗО тис. га «малого» зрошення, понад 56 тис. гектарів прилеглих до зрошення угідь, землі, забезпе­чені дренажем - 51,6 тис. га та інше. Загаль­на площа земель, котра підлягає нагляду в межах меліоративного моніторингу складає 256.1 тис. га фізичної площі.

Серед головних показників меліоратив­ного стану земель, які ми відстежуємо - глибина замічання рівня ґрунтових вод, їх мінералізація, засоленість та солонцюватість грунтів, якість поливної води та технічний стан колекторно-дренажної мережі.

Існуюча система моніторингу була ство­рена ще кілька десятиліть тому і нині вже відповідає діючим вимогам нормативно-технічних документів. Час негативно позначи­вся і на режимно-спостережну мережу. 31800 свердловин тільки близько половини перебу­вають у робочому стані. Решта, через поло­вини площ, законсервовані.

За нашими підрахунками для забезпе­чення ефективного контролю потрібно забез­печити функціонування 2071 спостережних свердловин. А для цього потрібно заснувати технічний парк с ГГМП. Ми направили у вищі санітарні інстанції відповідні пропозиції.

Нас непокоїть і та обставина, що через відсутність своєї лабораторії, не можемо визначитися з реальною картиною засолених земель. А щоб успішно боротися з цим яви­щем, необхідно створити потужну аналітичну лабораторію.

Є проблеми і з якістю поливної води. Тож необхідно мати спеціальну службу, котра дбатиме, щоб вода містила менше шкідливих елементів.

Читача, безперечно, цікавить, чи є перс­пектива у змінах на краще? Без нових підхо­дів до контролю за меліорованими масивами нам просто не обійтися. В аграрний сектор почали заходити крупні інвестори. Вони беруть в користування і зрошувальні землі. Новий власник, природно, захоче дізнатися все про стан фунтів, на яких він збирається господарювати. Зрозуміло, що дані зі «стелі» їх не влаштують.

Нещодавно мені довелося взяти участь в семінарі, котрий пройшов у Харкові на базі національного наукового центру агрохімії та ґрунтознавства ім.Соколовського. З його керівником - академіком С.А.Балюком -досягнуто домовленості, що центр візьметь­ся за вивчення масиву Інгулецької зрошува­льної системи. Фахівці прибудуть до нас у третьому кварталі поточного року. Електрон­на карта ІЗС буде створена із застосуванням аеро і космозйомки.

Ми, у свою чергу, надамо їм допомогу технікою, забезпечимо базування, надамо необхідні архівні матеріали.

Набирає реальних обрисів і перспектива створення гідрохімічної та грунтохімічної лабораторій. З бюджету виділено кошти на підготовку відповідних приміщень. Цього року ми переберемося з Набережної на вулицю Енгельса. Нині завершується капітальний ремонт приміщень колишньої школи №1. Сюди можемо хоч сьогодні вже завозити лабораторне устаткування. Воно буде розмі­щене на просторих площах, з усіма зручнос­тями для персоналу. Ремонт будівлі, до речі, ми ведемо включно власними силами.

До нас вже приїздили представники київської фірми «Хімлабреактив». Обговоре­но питання поставок всього необхідного для укомплектування своєрідного центру хімічних досліджень. Між іншим, лиш на першому етапі для придбання обладнання, реактивів потрібно від 200 до 300 тис. гривень. Слід сподіватися, що держава вишукає необхідні кошти.

При наявності певної кількості меліоро­ваних земель та прилеглих до неї угідь без лабораторії працювати просто не можливо. Щоб, наприклад, скласти карту з визначен­ням небезпечно засолених і солонцюватих земель, ми змушені чекати результати ана­лізу фунтів по 34 роки. А за цей час картина може ж суттєво змінитися. Подібну ж зйомку слід проводити кожні п'ять років.

Така ситуація і з визначенням якості води, включаючи й скидку. Оперативний і повний її аналіз дозволить швидко виявляти джерела забруднення і вживати відповідних заходів по захисту природного середовища.

Для поліпшення якості поливної води, враховуючи характер фунту, слід впроваджу­вати хімічну меліорацію, котра включає окис­лення поливної землі та гіпсування ґрунту.

В переліку наших пропозицій - при­ведення у належний стан дренажно-ко­лекторної мережі, що дозволить понизити рівень фунтових вод, уникнути підтоплення населених пунктів. Користуючись нагодою, хотів би звернутися до місцевих рад з настій­ним проханням покласти край нищенню дрен. Не треба особливо великих коштів, щоб очистити відповідні гідроспоруди. Часто-густо, як не прикро, дренажні колодязі заси­паються сміттям.

Після тривалого і, на жаль, не безслідно­го періоду, коли зрошенню, м'яко кажучи, приділялось мало уваги, ситуація поступово змінюється на краще. Меліорований масив області, де значна його площа припадає на Снігурівщину, почне давати згодом більшу віддачу. Приріст врожаю на поливних землях буде забезпечено завдяки новітнім технологі­ям, ефективному використанню кожного кубометра вологи. Цьому сприятиме і робота нашого колективу, який у своїй діяльності спиратиметься на сучасні досягнення науки та практики.

Записав А.ЗИМА.