Вплив глобальних змін клімату на водні ресурси Миколаївщини
Водні ресурси Миколаївської області складаються з поверхневих і підземних вод. Запаси поверхневих вод області визначаються середньобагаторічним стоком річок. Сумарний середньобагаторічний річковий стік області з врахуванням стоку із суміжних областей сягає 3,4 км3. Тоді як, місцевий річковий стік, який формується в межах області, у середній за водністю рік становить лише 0,57 км3.
Тобто, переважна більшість поверхневих вод Миколаївської області формується за рахунок притоку води із суміжних областей по великій річці Південний Буг та середніх річок: Кодими, Синюхи, Чорного Ташлика, Чичиклеї, Інгула, Інгульця, Висуні. Стік з малих річок області мізерний і його неможливо використовувати для цілей водозабезпечення без створення водосховищ і ставків для регулювання стоку. В області налічується 281 малих річок у межах басейнів Південного Бугу, Дніпра та Причорномор’я. Живляться середні і малі річки в основному за рахунок атмосферних опадів з помітною участю ґрунтових вод. Основна частина стоку проходить у весняну повінь. На малих річках відсутній постійний стік, пересихання спостерігається від 240 до 335 діб на рік.
Прогнозні експлуатаційні запаси підземних вод основних водоносних горизонтів і комплексів з мінералізацією до 3 г/дм3 (потребує доочистки) у межах Миколаївської області становлять 441,6 тис. м3/добу, у тому числі з мінералізацією до 1,5 г/дм3 – 349,87 м3/добу.
За обсягами розвідних запасів підземних вод питної якості Миколаївська область є найбіднішою на Україні. Експлуатаційні запаси води на одного мешканця становлять 0,09 м3/добу (у порівнянні: Одещина – 0,135 м3/добу або в 1,5 рази більше, Херсонщина – 3,1 м3/добу або в 34 рази більше).
Останнім часом глобальні зміни клімату стають все більш відчутними для водних ресурсів області.
Вже сьогодні ми спостерігаємо, як зими стають м’якшими та коротшими, а літо спекотнішим. Це призводить до відсутності формування весняного водопілля та виснаження поверхневих і підземних вод в меженний період.
За прогнозами змін клімату на території України до 2050 року Українського науково-дослідного гідрометеорологічного інституту очікується подальше підвищення максимальної та мінімальної температури за рік. Також відбудеться перерозподіл опадів – можливе збільшення майже на 20% опадів у січні, березні та квітні та зменшення влітку, що на фоні підвищення температури зумовить дефіцит вологи, особливо на півдні країни. У багатьох регіонах підвищення температури та посухи обмежать продуктивність сільського господарства, що є одним з найважливіших секторів економіки України.
Одночасно стали частіше виникати небезпечні явища природи: посухи, дощові паводки, снігові замети та інші. В доповіді Міжурядової групи експертів про вплив змін клімату на водні ресурси планети прогнозується, що ті посухи, які сьогодні можливі раз на 100 років, будуть повторюватися кожні 10 років.
Внаслідок змін клімату по басейну Південного Бугу, в межах якого розташована найбільша частина Миколаївської області (59,5%), спостерігається зростання інтенсивності років з маловодною та дуже малою водністю. При середньобагаторічній нормі по державному гідропосту Олександрівка 2800 млн.м3/рік, у 2007 році було сформовано лише 1830 млн.м3/рік, у 2012 році – 1447 млн.м3/рік, у 2014 році – 1680 млн.м3/рік, у 2015 році – 1030 млн.м3/рік.
Аномальна спека та нехарактерний для басейну Південного Бугу розподіл опадів у 2015 році призвели до виникнення небезпечної ситуації природного характеру – маловоддя.
Маловоддя характеризується зменшенням об'єму весняного водопілля, водності в меженний період у басейнах великих річок на 20 відсотків та більше від норми.
За даними Українського гідрометеорогічного центру водність Південного Бугу у серпні 2015 року знизилася навіть нижче критеріїв маловоддя і у вересні дорівнювала 14% від місячної норми.
По державному гідропосту Олександрівка в 2015 році проходили витрати води найнижчі за багаторічний період спостережень. Середньорічна витрата води за січень-листопад 2015 року склала 33,4 м3/с. В останнє така низька водність спостерігалася в 1921 році.
Маловодність річок сприяє їх замуленню русла, розростанню очерету, що призводить до застійних явищ, «цвітіння води», розповсюдження гнили- стих бактерій та інших негативних наслідків.
Проблему глобальних змін клімату, яка вже сьогодні впливає на водні ресурси, необхідно вирішувати на рівні свідомості кожної людини та міждержавному рівні.
В грудні 2015 року пройшла в Парижі міждержавна конференція щодо змін клімату для вжиття заходів щодо зменшення викидів парникових газів з метою недопущення підвищення середньорічної температури планети Земля більше 2 °С і навіть зменшення до 1,5°С.
Враховуючи відчутний вплив глобальних змін клімату необхідно раціонально і ощадливо використовувати водні ресурси.
Заступник начальника відділу
техногенно-екологічної безпеки Туз Р.В.