Всього по Миколаївській області на зрошуваних та прилеглих до зрошуваних богарних землях налічується 117 автономних дренажних ділянок на загальній площі 51654 га, у тому числі:
- 49424 га – закритий дренаж;
- 2230 га – відкритий горизонтальний дренаж.
За даними спостережень у 2016 році на площі 43,998 тис. га дренаж сухий, що становить 85,2 % від загальної площі. Масштаб обводнення дренованих площ змінюється у широких межах як на протязі одного року, так і в багаторічному розрізі.
Для спостереження за динамікою виносу солей з дренованих площ на протязі 2016 року проводився відбір проб дренажно-скидних вод на хімічний аналіз. Відбір проб дренажних вод виконувався згідно «Програми (проекту) робіт Снігурівської ГГМП на 2016 рік», «Календарного плану робіт Снігурівської ГГМП на 2016 рік» та «Інструкції з організації та здійснення моніторингу зрошуваних та осушуваних земель», затвердженої наказом Держводгоспу від 16.04.2008 року № 108, по 19-ти пунктах відбору, з яких 5 – стаціонарні. У відповідності до вимог пункту 4.1.5 «Керівництва по організації та здійсненню моніторингу...», відбір проб дренажної води на стаціонарних пунктах відбору дренажних ділянок проводився 4 рази на рік в квітні, червні, серпні та жовтні місяці. По іншим пунктам відбору дренажних вод відбір проводився на початку (квітень) та в кінці (жовтень) поливного періоду.
Результати хімічних аналізів дренажних вод показують, що мінералізація та хімічний склад дренажних вод різноманітний: від хлоридно-сульфатного та сульфатно-хлоридного магнієво-натрієвого та натрієво-магнієвого з мінералізацією від 1,4 до 3,9 г/дм3 (іноді до 4,4 г/дм3) до сульфатного магнієво-натрієвого та натрієво-магнієвого з мінералізацією від 2,1 до 3,9 г/дм3 (іноді до 4,1 г/дм3), а також до змішаного (по усіх показниках) з мінералізацією від 1,6 г/дм3 до 2,4 г/дм3.
Дані багаторічних спостережень дають можливість відмітити загальні тенденції у зміні хімічного складу дренажно-скидних вод:
- так у перші 3-4 роки роботи дренажу відмічається зниження мінералізації від 3 – 5 до 1 – 2 г/дм3. Хімічний склад при цьому змінюється в залежності від складу первинної ґрунтової води (у верхній частині водоносного горизонту) до складу поливної води;
- при роботі дренажу більше 5 років хімічний склад і мінералізація дренажно-скидних вод стабілізується з незначними сезонними змінами;
- при зменшенні навантаження на дренаж (припинення поливів) та зниження дзеркала ґрунтових вод, мінералізація та хімічний склад знову стає ідентичним складу ґрунтової води, тобто спостерігається «реставрація» існуючих до дренування гідрохімічних умов;
- на ділянках з примусовою відкачкою дренажних вод (Інгулецька ЗС), де насосні станції не працюють більше 10 років, відмічається відносний ріст вмісту іонів Сl-, тому що у змішаній воді Інгулецького магістрального каналу переважають хлориди натрію.
Відносно розподілу обсягів дренажного стоку протягом року на ділянках, прилеглих до каналів різних порядків закономірності, відзначені вище, порушуються. Це, в основному, спостерігається на невеликих площах, по яких дрена прокладена вподовж каналу (відсічна дрена) на відстані 50-100 м. від каналу. Зміни стоку в першу чергу пов’язані з фільтрацією води з каналу безпосередньо до дрени. На початку року, коли рівень ґрунтових вод після осіннього спуску води з каналу знаходиться на глибині 2-3 м та більше – стік мінімальний – 100 – 150 м3/добу (модуль дренажного стоку - 0,0019 – 0,0028 л/с з 1 га). Далі, на фоні весняної інфільтрації дощових вод та сніготанення, стік збільшується до 1150 – 1200 м3/добу (0,022 – 0,023 л/с з 1 га), а із заповненням каналів водою досягає 2100 – 2160 м3/добу (0,040 – 0,041 л/с з 1 га). Хімічний склад та мінералізація при цьому доволі сталі і не перевищують 1,5 – 3,0 г/дм3. Хімічний склад типовий для зрошувальної води Інгулецького зрошуваного масиву: гідрокарбонатно-хлоридно-сульфатний (при приблизно однаковому вмісті хлоридів та сульфатів) – змішаний по катіонному складу. Така закономірність відмічається протягом 10-15 останніх років.
Згідно «Календарного плану робіт Снігурівської ГГМП на 2016 рік» заміри дренажного стоку проводились на протязі поливного періоду на 5-ти дренажних ділянках, а саме:
- сгп. «Авангард» (Баштанське МУВГ, Явкінська ЗС), сгп. ім. Димитрова (Жовтневе УВГ, Явкінська ЗС) – 8-ГДр;
- сгп. «Лан», «Колос» (Баштанське МУВГ, Явкінська ЗС) – 4-ГДр;
- сгп. «Прогрес» – ІІ ділянка, сгп «Дніпровське» – ІІ ділянка (Снігурівське УВГ, Інгулецька ЗС);
- сгп. «Авангард» (Жовтневе УВГ, Інгулецька ЗС) – ІІ ділянка.
Протягом поливного періоду стік з дренованих площ змінюється в залежності від положення рівнів ґрунтових вод (РГВ) над дренами, тобто від напору. Коли РГВ залягають на глибині 1,0 - 1,5 м – стік максимальний (1000-1500 м3/добу, а іноді і до 2200 м3/добу). Наприкінці періоду – він мінімальний (до 200-250 м3/добу). Більшість дрен пересихає, а працюють лише їх відрізки, які прилягають до ділянок з постійним надмірним живленням з боку каналів, подових западин, де після зливових дощів та надмірних поливів накопичуються поверхневі води.
На фоні загального поступового зменшення добових обсягів стоку, протягом поливного періоду іноді відмічається короткочасне збільшення його після проходження зливових дощів, акумуляції на полях води при поверхневих поливах.
Хімічний склад дренажно-скидних вод визначався за 14-компонентним хімічним аналізом в лабораторії Південно-Бузького БУВР.
Вміст хімічних забруднювачів, які визначаються стандартним аналізом – хлоридів, в основному не перевищує верхньої межі умовного забруднення, яка складає – 600 мг/дм3. Хлоридне забруднення відмічається на Інгулецькій ЗС (сгп. «Авангард» ІІ діл.). В дренажній воді сгп. «Авангард» Жовтневого району відмічається високий вміст хлоридів від 836,62 мг/дм3 (дата відбору проби 29.04.2016 р.) до 857,89 мг/дм3 (дата відбору проби 11.08.2016 р.). В еквівалентному відношенні вміст хлоридів складає від 23,60 до 24,20 мг-екв/дм3 – що в 1,6 рази перевищує верхній поріг вмісту хлоридів у поливній воді (15 мг-екв/дм3). Ця аномалія може бути пов’язана з надходженням хлоридів при розкладі хлоровмісних добрив, які легко мігрують по ґрунтовому профілю в умовах інфільтрації поливних вод.
Також в дренажній воді сгп. «Авангард» Жовтневого району відмічається відносно високий вміст нітратів від 116,63 мг/дм3 (дата відбору проби 29.04.2016 р.) до 126,20 мг/дм3 (дата відбору проби 15.06.2016 р.) при верхній межі умовного забруднення, згідно таблиці 1 додатку 2 ВБН 33-5.5-01-97 «Організація і ведення еколого-меліоративного моніторингу. Частина 1 – зрошувані землі» – 100 мг/дм3.
Розподіл за забрудненістю річних обсягів скидання дренажно-скидних вод у водоприймачі всього 558,20 тис. м3, у тому числі:
- незабруднені – 54,75 тис. м3 (9,81 %);
- умовно забруднені – 380,12 тис. м3 (68,10 %);
- забруднені (хлоридами, нітратами) – 123,33 тис. м3 (22,09 %).
На дренажних ділянках з незадовільним технічним станом іноді відмічається перевищення ГДК (хлоридів), тобто це застійні води колекторно-дренажної мережі, що не мають відводу з різних причин. Відповідно, на таких ділянках заміряти дренажний стік – неможливо.
Мінералізація дренажних вод протягом поливного періоду має, в основному, незначні коливання від 0,2 до 1,0 г/дм3, рідше до 2 г/дм3. Хімічний склад їх доволі стабільний. Це, в основному, гідрокарбонатно-хлоридно-сульфатні, хлоридно-сульфатні, сульфатно-хлоридні, сульфатні та змішані води. По катіонному складу переважають магнієво-натрієві та натрієво-магнієві води, а також мають місце змішані води, як при однаковій кількості двох так і трьох катіонів.
На Інгулецькій ЗС хімічний склад дренажної води носить сталий характер і є ідентичним хімічному складу поливної води, тобто відмічається рівновага водно-сольового режиму в системі «ґрунти – ґрунтові та дренажні води». Мінералізація дренажних вод, в основному складає від 1,5 г/дм3 до 3,0 г/дм3, а іноді до 4 г/дм3.
На Явкінській ЗС рівновага ще не досягнута. Тут в хімічному складі дренажних вод переважають сульфати магнію та натрію з мінералізацією від 2 до 3 г/дм3, а іноді до 4 г/дм3 тобто це склад, типовий для ґрунтових вод не дренованих ділянок (мал. 3 – 4).
Таким чином, забрудненість дренажно-скидних вод в межах Миколаївської області на більшості дренажних ділянок, в основному не перевищує допустимі границі забруднення за виключенням декількох ділянок з незадовільним водовідведенням, а також з надмірним внесенням добрив, які вміщують в собі хлоридні сполуки. Скид дренажних вод ведеться в водоприймачі, не пов`язані з водоймами господарсько-питного та культурно-побутового водокористування. Це річка Інгулець, балки Вірьовчина та Білозерка, Явкінський магістральний канал, відкриті колектори, водосховища та ставки.
Об`єм скидних вод, який скидається у водоприймачі на протязі 2016 року, по відношенню до існуючих характеристик гідрологічного режиму водоприймачів, дуже незначний і не впливає на їх гідрохімічний стан та забруднення.