25 років Казанківському водопроводу
Населення Казанківського району здавна відчувало потребу в якісній питній воді. По території району протікає дві невеличкі річки – р.Висунь і р.Боковенька. Ріка Боковенька протікає в північно-східній частині району на протязі 6,5 км. Через весь район, з півночі на південь, протікає р.Висунь протяжністю 110 км. Зараз р.Висунь дуже мілка, влітку губить своє русло, живиться водами від дощів,танення снігу і частково джерелами. В перші десятиріччя існування Казанки річку живили потужні фонтанні джерела. В ті часи можна було пропливти на човні з Казанки до Херсона. З часом джерела були затампоновані, вода знайшла собі інший шлях, а район втратив хороше джерело води. Основним і єдиним джерелом для потреб населення були шахтні колодязі і артезіанські свердловини.
На даний час в роботі задіяно 34 артезіанські свердловини. Вода , що відповідає вимогам за показниками якості ДСаНПіН 2.2.4-171-10 - складає до 15% від загальних запасів підземних вод. Водопровідні мережі функціонували в 20 населених пунктах і потребували повної реконструкції. На виконання Постанови Ради Міністрів УРСР від 14.10.1976р. № 454 в 1982 році було розроблено проект будівництва Казанківського групового водопроводу. Проект розроблено з ціллю централізованого водозабезпечення колгоспів, радгоспів, сільських населених пунктів Казанківського району з перспективою подачі питної води всім споживачам Березнегуватського району.
В 1987 році розпочалося будівництво Казанківського групового водопроводу. З перших днів будівництва працівники підприємства приймали активну участь в будівельних роботах, в монтажі та налагодженні насосно-силового обладнання.
З метою оперативного контролю за якістю виконуваних будівельно-монтажних робіт, своєчасним і якісним монтажем споруд, підготовкою кадрів для здійснення контролю за технічним станом водопровідних мереж, гідромеханічного обладнання на насосних станціях, очисних спорудах, магістральних трубопроводах і інших гідротехнічних споруд наказом по Миколаївському обласному виробничому управлінню меліорації і водного господарства від 21 квітня 1992 року № 39 організована Новобузька дільниця групового водопроводу. Керівником якої з 1992по 1998роки був Дон Микола Васильович, а з 1998 року і до теперішнього часу є Харитонов Олександр Миколайович.
Перша черга Казанківського групового водопроводу здана в експлуатацію в 1996 році.
На жаль, із-за відсутності державних коштів, в більшості населених пунктів Казанківського району не були добудовані розподільчі мережі та насосні станції підкачки, що значно зменшило ефективність роботи водопроводу.
До складу Новобузької дільниці групового водопроводу входять: очисні споруди проектною потужністю 19,3 тис.м3/добу, магістральні водогони загальною довжиною 185 км, площадки насосних станцій ІІІ-го та ІУ-го підйомів, база експлуатації дільниці та гідротехнічні споруди Софіївського водосховища.
Окремим структурним підрозділом в складі Новобузької дільниці групового водопроводу є лабораторія, яка виконує вимірювання показників хімічного складу, фізико-хімічних, бактеріологічних властивостей поверхневих, зворотних (стічних) та питних вод.
Обеззараження питної води виконується гіпохлоритом натрію. До речі, гіпохлорит натрію, замість газоподібного хлору, дільниця почала використовувати однією з перших на Україні. Застосування гіпохлориту натрію для знезараження води, підвищує екологічну безпеку, надійність та економічність роботи водопроводів і в той же час він менш токсичний ніж газоподібний хлор, є досить дешевшим порівняно з іншими реагентами, що містять активний хлор. Лабораторія дільниці також проводить моніторинг якості води р. Інгул, Софіївського водосховища.
Джерелом водозабезпечення групового водопроводу являється Софіївське водосховище, що розташоване на р. Інгул в 1,5 км північніше с. Софіївка Новобузького району. Водосховище побудовано в 1968 році і використовується для забезпечення водопостачання населення Новобузького і Казанківського районів та забезпечення санітарних попусків в меженний період з урахуванням потреб водокористувачів Баштанського і Жовтневого районів. Об’єм водосховища при НПР з відміткою 39,5 м складає 36 млн.м3, площа водойми 470га, довжина 18км. Окрасою водосховища є Пелагеївська церква, що побудована в 1904 році в с. Пелагеївка на березі водойми і являється пам’ятником архітектури.
Золотим фондом дільниці є її працівники. Особливо хочеться відмітити передовиків виробництва машиністів насосних станцій Турту А.Г., Дехтярьова І.М., Діброву А.І., Ільчука В.О., машиніста екскаватора Занкевича В.Г., водіїв Баіка Г., Маніло С.Ю., лаборантів Крушинську Н.М., Чупиру М.С., слюсарів-ремонтників Тарахненко В.М., Манжоса В.В., начальника очисних споруд Козаченка Л.М. та ін.
39 років віддав справі будівництва та експлуатації водогосподарських об’єктів заступник начальника відділу експлуатації та водних ресурсів
Яремчук В.Д.
Машиніст екскаватора Занкевич В.Г. 50 років працює в галузі водного господарства. Приймав активну участь в будівництві зрошувальних систем, будував греблі та водопроводи. В 1989 році проявив себе з кращого боку при ліквідації наслідків землетрусу в Арменії. Досконально володіє знаннями з оснащення, принципу дії та експлуатації всіх типів екскаваторів. Справедливий, чесний, користується заслуженими повагою та авторитетом серед колективу дільниці.
Начальник НДГВ Харитонов О.М. працює в системі водного господарства з 1969 року. До 1992 року працював в ПМК 138 тресту «Миколаївводбуд» на посадах майстра, виконроба, головного інженера. З 1998 року начальник Новобузької дільниці групового водопроводу. Олександр Миколайович – ініціативна, сумлінна, відповідальна людина, енергійний і рішучий керівник, який оперативно приймає рішення і чітко контролює їх виконання. Завдяки вдалому поєднанню ділових якостей і таких рис характеру, як щирість, доброта, порядність, доброзичливість – він користується повагою і високим авторитетом в колективі.
Всі керівники та спеціалісти району, які задіяні в процесі експлуатації водопровідних мереж і реалізації води, знають як відмінного, відповідального спеціаліста-водопровідника , начальника насосних станцій дільниці Петлюка І. В значній мірі завдяки його зусиллям, плідній праці керованих ним спеціалістів, жителі району цілодобово отримують якісну питну воду.
В 2016 році населенню району реалізовано 75,1 тис.м3 питної води. В останні роки для покращення водозабезпечення населення керівництвом району, очільниками місцевих громад проведена значна робота. Завдяки коштам жителів смт.Казанка, селищної ради значно розширилась водопровідна мережа в районному центрі, а в найближчих планах – забезпечення якісною питною водою всіх жителів селища. Населення сіл: Великоолександрівка, Новолазарівка, Михайлівка, Новофедорівка, Григорівка, Дмирівка, Новоданилівка, населених пунктів Веселобалківської сільської ради, вже тривалий час в побуті використовують Софіївську питну воду.
В 2016 році Південно-Бузьким басейновим управлінням водних ресурсів розроблено державний інвестиційний проект «Забезпечення питним водопостачанням сільських населених пунктів Казанківського, Новобузького районів». Проект направлено до Кабінету Міністрів України, і є надія, що в найближчому майбутньому, все населення району зможе користуватися якісною питною водою.
Заступник начальника
відділу експлуатації та водних ресурсів НДГВ Яремчук В.Д.