Міжнародний день Чорного моря
Вже чотирнадцять років поспіль 31 жовтня міжнародна спільнота святкує день Чорного моря. В цей день у 1996 році на конференції у Стамбулі міністри шести причорноморських країн – Болгарії, Грузії, Румунії, Росії, Туреччини та України підписали Стратегічний план дій щодо відновлення та захисту Чорного моря. Цей План розроблений після проведення всебічних досліджень морського середовища, які показали, що її життєздатність істотно погіршилася в порівнянні з попередніми трьома десятиліттями. План чітко визначає пріоритети діяльності країн – учасників у галузі збалансованого використання ресурсів та збереження довкілля Чорного моря (впровадження економічних механізмів природокористування, моніторинг забруднення, збереження біорізноманіття, управління береговою зоною, підтримку соціального розвитку у спосіб, що не шкодить довкіллю, а також фінансування екологічних проектів).
Чорне море – внутрішнє море басейну Атлантичного океану. Протокою Босфор з’єднується з Мармуровим морем, далі, через протоку Дарданелли – з Егейським і Середземним морями. Керченською протокою сполучається з Азовським морем. З півночі в море глибоко врізається Кримський півострів. По поверхні Чорного моря проходить водна межа між Європою і Малою Азією.
Існує цілий ряд гіпотез щодо причин виникнення назви Чорне море.
Турки і інші завойовники, що намагалися підкорити населення побережжя моря, зустрічали лютий опір з боку черкесів, адигів та інших племен, за що і прозвали море Караді-Гіз – Чорним, негостинним.
Іншою причиною, на думку ряду дослідників, може бути той факт, що під час штормів вода в морі сильно темніє.
Інша гіпотеза пов’язна з прийнятим у ряді азіатських країн «колірним» позначенням сторін світу, де «чорний» позначав північ, відповідно Чорне море – північне море.
Однією з найбільш поширених гіпотез є припущення про те, що назва пов’язана зі спогадами про прорив Босфору 7500 – 5000 років тому, наслідком чого стало катастрофічне підвищення рівня моря майже на 100 метрів, що в свою чергу призвело до затоплення великої шельфової зони та утворення Азовського моря.
Площа 422 000 км.2 . Обриси Чорного Море нагадують овал з найбільшою виссю близько 1150 км. Найбільша протяжність моря з півночі на південь – 80 км. Найбільша глибина – 2210 м., середня – 1240 м. Загальна довжина берегової лінії – 3400 км. Чорне море за формою можна порівняти з овалом, витягнутим з заходу на схід завдовжки приблизно 150 км. З півночі на південь море простягається на 580 км.
Експерти все частіше приходять до висновку, що за останні роки динаміка забруднення Чорного моря значно зросла. У морі з’явилися придонні території, де практично не зареєстровано жодного живого організму. На одній третині площі шельфу північно-західній частині Чорного моря реєструються великі зони без кисню, що призводить до загибелі всього живого.
Не зменшилося і кількість суден, які скидають баластні води, тим самим порушуючи існуючу конвенцію. Наприклад, тільки минулого року в Чорне море скинуто близько 11 мільйонів тон баластних вод. Це, звичайно, величезне навантаження на екосистему. В результаті риби сьогодні виловлюється в Чорному морі майже на третину менше. Майже критична ситуація склалася і з чисельністю такого виду дельфінів, як азовка, хоча, за твердженням вчених, ще десять років тому цей вид був представлений значною кількістю не тільки у водах України, а й у водах причорноморських країн.
Будучи замкнутим басейном, Чорне море акумулює в собі всі забруднювачі, принесені водами Дунаю, Дніпра, Південного Бугу, Дністра, Болгарії і Румунії. Річковий стік складає більше 50% всього обсягу водного надходження в море. Згідно з даними дослідників, більше 60% забруднюючих речовин Чорного морі «приходять» саме з річковим стоком з території близько 20 країн індустріальної Європи. Всього за 30 років це призвело до незворотних змін морської екосистеми.
З моменту підписання Стратегічного плану дій щодо відновлення та захисту Чорного моря, одним з найбільш актуальних аспектів діяльності в рамках захисту навколишнього середовища Чорного моря у регіональному вимірі, як і раніше залишається нестійка громадська позиція, недостатня обізнаність, активність та усвідомлення необхідності консолідації зусиль для вирішення термінових екологічних проблем Чорного моря.
При цьому Україна – єдина держава Чорноморського басейну, де національний план захисту Чорного моря схвалений законодавством у Програмі охорони та відновлення Азовського і Чорного морів на 2001–2010 роки.
День Чорного моря запроваджувався насамперед з метою об’єднання активних та залучення нових учасників природоохоронного руху щодо захисту Чорного моря, широкого залучення громадськості до вирішення екологічних проблем, зміцнення міжнародного партнерства та просто святкування Дня спільного для всіх Чорного моря – моря нашої надії. Майбутнє Чорного моря – в наших руках! Врятуймо наше Чорне море! Врятуймо наше майбутнє!