В межах ведення еколого-меліоративного моніторингу, Регіональний офіс водних ресурсів у Миколаївській області виконує спостереження за гідрогеолого-меліоративним станом на зрошуваних та прилеглих до них землях, а також в сільських населених пунктах, які знаходяться в зоні впливу меліорованих земель Миколаївської області на загальній площі 264,7 тис.га, з них 190,3 тис. га зрошувані і 56,9 тис.га – прилеглі землі.
В області з метою утримання задовільного меліоративного стану земель та захисту від підтоплення сільських населених пунктів побудовані системи горизонтального дренажу на загальній площі 51,654 тис.га, з якої 46,992 тис.га – в зоні поливу.
В кінці поливного періоду 2023 року грунтові води на різних інтервалах глибин залягають на такій площі:
- менше 2 м – всього: 409 га, в тому числі в зоні поливу – 282 га;
- від 2 до 5 – 107941,33 га - “ - 76815,33 га;
- більше 5 м – 128335,67 га - “ - 102645,57 га.
Основна частина площ з близьким заляганням рівня ГВ (менше 2 м) розташована в приканальних зонах магістральних, розподільчих та господарських каналів з незадовільним технічним станом де присутня фільтрація, подових зниженнях, лощинах збігу, заплавних територіях річок, на ділянках дренажу з примусовою відкачкою дренажних вод, де насосно-силове обладнання відсутнє, на ділянках дренажу з незадовільним технічним станом.
Найбільші площі зони поливу з близьким заляганням РГВ (до 2-х метрів) мають місце в Баштанському та Миколаївському р-нах на Інгулецькій ЗС (всього 103 га) та на Явкінській ЗС (всього 106 га), а також в Баштанському районі на Інгульській ЗС (18 га) і віднесені вони, в основному, до поливних приканальних ділянок каналів з незадовільним технічним станом (де присутня фільтрація зрошувальних вод), полів, лощин збігу, ділянок заплав річок та ін.
На прилеглих до зони поливу землях, які знаходяться в зоні впливу водогосподраського комплексу, площі з близьким заляганням РГВ (менше 2 м) складають всього 127 га. Розміщуються вони переважно впродовж постійно діючих каналів з незадовільним технічним станом (Інгулецька ЗС), в подах, лощинах збігу та балках з постійним живленням ГВ, а також на ділянках заплав річок, прилеглих до зони поливу.
В кінці поливного періоду 2023 року на ділянках горизонтального дренажу в області грунтові води залягають, в основному, на глибині від 3 до 5-ти і більше метрів.
Всього по області площі з рівнем грунтових вод менше 2 м на дренажних ділянках становлять – 113 га, в т.ч. на зрошенні – 78 га, а менше 1,5 м (недопустима глибина) – відсутні. Найбільші площі водогосподрського комплексу з РГВ від 1,5 до 2 м. на дренажних ділянках розташовуються на Інгулецькій ЗС Миколаївського р-ну – 20 га, а також на Інгульській ЗС Баштанського р-ну - 18 га. Площі водогосподрського комплексу з РГВ від 1,5 до 2 м. на дренажних ділянках також мають місце на Кандибинській ЗС (5 га) і на Південнобузькій ЗС (35 га) в Миколаївському районі. Наявність площ з рівнем грунтових вод менше 2 м на дренажних ділянках пояснюється незадовільним технічним станом дренажних ділянок, а також недостатньо ефективною роботою дренажу. В цілому, самоплинний дренаж сприяє відводу поверхневих та ґрунтових вод, хоча у технічному стані залишається багато недоліків.
З пов’язаних зі водогосподрським комплексом причин по Миколаївській області протягом 2023 року підтоплювалося 9 сільських населених пунктів на загальній площі 108 га., що складало 377 садиб. Основними причинами підтоплення населених пунктів є приріст РГВ за рахунок поливів присадибних ділянок і витік із систем водозабезпечення, відсутність впорядкованого відводу поверхневих вод, незадовільний стан захисних споруд, фільтрація води з каналів, які проходять поблизу житлових та господарських будівель, вплив полів водогосподрського комплексу з високим положенням РГВ. По терміну дії підтоплення являється, в основному, сезонним і по розповсюдженню – локальним. Пік підтоплення, як правило, припадає на лютий-квітень, а в вересні-листопаді підтоплення практично не відмічається, за винятком ділянок з цілорічним живленням грунтових вод та їх розвантаженням в знижених формах рельєфу, де часто знаходяться житлові споруди.
Спостереження за засоленням та солонцюватістю грунтів як один із видів моніторингових робіт є джерелом одержання оперативної інформації щодо показників засолення та солонцюватості грунтів для систем підтримки управлінських рішень як по водогосподарського комплексу, так і для окремих водокористувачів та землевласників.
За поливні періоди минулих років були проведенні спостереження за процесами засолення та солонцюватості зони поливу земель на Інгулецькій, Явкінській, Вознесенській, Білоусівській, Південно-Бузькій, Кам`янській, Калинівській, Новоодеській, Кандибінській водогосподрських комплексах та на ділянках «малого» поливу в Миколаївської області на загальній площі 47959 га. В результаті проведених спостережень та обробки результатів лабораторних досліджень було виявлено всього 7457 га засолених земель. Тривалі спостереження свідчать про те, що процеси засолення мають широке розповсюдження на площах поливних масивів Миколаївської області, які поливаються обмежено придатними (за небезпекою вторинного засолення ґрунтів) поливними водами ІІ класу.
Наряду з оцінкою характеру засолення поливних земель визначались масштаб і ступінь солонцюватості грунтів. За результатами грунтово-сольових досліджень грунтів виявлено 20294 га солонцюватих земель. Наявність на поливних масивах Миколаївської області солонцюватих земель пов`язане як з поливом обмежено придатними (за небезпекою осолонцювання ґрунтів) поливними водами ІІ класу на протязі тривалого періоду, так і з природною солонцюватістю грунтів.
Зведеними даними гідрогеолого-меліоративного стану поливних земель є оцінка. За результатами спостережень на кінець поливного періоду 2023 року (станом на 01.10.23 р.) оцінка гідрогеолого-меліоративного стану поливних земель по Миколаївській області виглядає таким чином:
- добрий – 156263,9 га (86,94 % від загальної площі, яка знаходиться під контролем);
- задовільний – 18770 га (10,44 % );
- незадовільний, всього – 4709 га (2,62 % ), в тому числі із-за:
- неприпустимої глибини залягання РГВ – 3 га;
- засолення – 434 га;
- солонцюватості – 4164 га;
- засолення + солонцюватості – відсутні;
- неприпустимої глибини залягання РГВ + засолення + солонцюватості – 108 га.
Площі водогосподарського комплексу з незадовільним (по засоленню та солонцюватості) меліоративним станом виявлені: в Баштанському районі на Інгулецькій та Явкінській ЗС; в Миколаївському районі на Інгулецькій, Явкінській ЗС, Спаській ЗС та системах «малого» поливу і на Калинівській ЗС. Незадовільний меліоративний стан водогосподарського комплексу з неприпустимою глибиною залягання РГВ, на яких одночасно виявлені процеси засолення та солонцюватості, відмічається у Миколаївському районі на площі 108 га (Інгулецька ЗС).
Площі поливних земель з незадовільним (по РГВ) меліоративним станом виявлені: в Миколаївському районі на Явкінській ЗС – 3 га. Землі з РГВ менше критичних значень, як правило, розташовуються на ділянках, прилеглих до розподільчих і господарських каналів з незадовільним технічним станом де присутня фільтрація та на дренажних ділянках з неефективною роботою.
Загальний гідрогеолого-меліоративний стан водогосподарського комплексу по Миколаївській області сприятливий та задовільний (97,38 %), що дає змогу отримувати заплановані врожаї сільськогосподарських культур. На площі 4709 га гідрогеолого-меліоративний стан незадовільний. На цих площах виявлено середньо- та сильнозасолені, а також середньосолонцюваті грунти, можливе перезволоження в умовах близького залягання РГВ (менше допустимих значень). Незадовільний (по засоленню та солонцюватості) меліоративний стан обумовлений, в першу чергу, полив обмежено придатними (за небезпекою іригаційного засолення та осолонцювання ґрунтів) поливними водами ІІ класу на протязі тривалого періоду. Полив такими водами буде завжди приводити до вторинного засолення, осолонцювання та деградації ґрунтів і, як наслідок, зниження врожаю сільськогосподарських культур особливо при близькому заляганні високомінералізованих ґрунтових вод менше допустимих значень (в середньому 2 метри), а також за відсутності або при незадовільній роботі дренажу. Незадовільний (з РГВ менше критичних значень) меліоративний стан обумовлений недоліками на мережі поливних каналів Інгулецької системи, поганим технічним станом дренажної та водозбірно-скидної мережі.
Для покращення гідрогеолого-меліоративного стану поливних земель, на яких розвиваються процеси підтоплення, засолення та осолонцювання грунтів і для поливу яких використовуються поливні води ІІ класу (по небезпеці вторинного засолення та осолонцювання ґрунтів), необхідно застосовувати комплекс меліоративних, агротехнічних, організаційних заходів та робіт, направлених на збереження та покращення родючості ґрунтів, підтримання доброго меліоративного стану поливних сільськогосподарських угідь, основні з яких наступні:
- хімічна меліорація (гіпсування) сільськогосподарських угідь, на яких розвиваються процеси вторинного засолення та осолонцювання ґрунтів;
- впровадження в сівозміни посівів багаторічних трав (до 40%), насамперед люцерни, які покращують структурність, водно-фізичні властивості, сприяють накопиченню гумусу в ґрунтах та їх розсоленню;
- внесення в ґрунти органічних добрив, проведення сидерації (заорювання зеленої маси);
- застосовування раціональної техніки та технології поливу сільськогосподарських культур;
- забезпечення дотримання технологій вирощування сільськогосподарських культур, додержування науковообгрунтованого водокористування з урахуванням глибин залягання та мінералізації ґрунтових вод;
- підтримання грунту в пухкому стані (глибока зяблева оранка, передпосівне боронування і культивація, розпушування іригаційної кірки), направлене на зменшення капілярного підняття та випаровування вологи мінералізованих грунтових вод, покращення водного, повітряного і сольового режимів;
- проводення ремонтних робіт, направлених на зменшення фільтраційних втрат на мережі каналів водогосподарського комплексу;
- проводення капітально-відновлювальних робіт на дренажних ділянках з неефективною роботою та незадовільним технічним станом.
Для забезпечення необхідної якості поливної води за показниками вторинного засолення, небезпекою осолонцювання, підлуження ґрунтів, токсичного впливу на рослини, а також зниження впливу водневого показника рН і СО32- на ґрунти та рослини, потрібно при експлуатації каналів іригаційної мережі виконувати заходи:
- канали сезонного заповнення в міжполивний період ретельно прочищати від донних відкладень та рослинних залишків;
- на протязі поливного сезону підтримувати в каналах критичні для життєдіяльності фітопланктону швидкості течії води.
- проводити нічні поливи сільгоспугідь з метою зниження впливу водневого показника рН і СО32- на ґрунти та рослини.
- застосовувати поліпшення якості поливної води хімічними меліорантами (гіпсом) або розбавлення водою кращої якості.
В підтоплених та періодично підтоплюваних сільських населених пунктах області необхідно, в першу чергу, виконати ремонтно-профілактичні роботи, спрямовані на покращення технічного стану захисних споруд для досягнення більш ефективного захисту територій, відновити та організувати роботу дренажних насосних станцій в автоматичному режимі, впорядкувати поверхневий водовідвід та провести ремонтні роботи на мережі водозабезпечення та водовідведення, а також продовжити роботи по захисту сільських населених пунктів від підтоплення.