«Вісті Снігурівщини» №54 від 17.07.08 р.
На початку квітня поточного року наша газета вмістила матеріал «Забезпечуючи постійний моніторинг», в якому начальник Снігурівської гідрогеологомеліоративної парти С.П.Говтва розповів про завдання, які вирішує підпорядкований йому колектив, порушив ряд проблем. Сьогодні він веде мову, як і пообіцяв у попередній публікації, про те, що необхідно робити для підвищення ефективності контролю за станом меліоративних масивів і їх впливом на довкілля. Тож слово Степану Пантелійовичу ГОВТВІ.
- Спочатку буквально тезисно стосовно масштабів наших спостережень. Гідропартія відстежує ситуацію на 23 зрошуваних держсистемах загальною площею 159 тис. гектарів. Під нашим контролем ще понад ЗО тис. га «малого» зрошення, понад 56 тис. гектарів прилеглих до зрошення угідь, землі, забезпечені дренажем - 51,6 тис. га та інше. Загальна площа земель, котра підлягає нагляду в межах меліоративного моніторингу складає 256.1 тис. га фізичної площі.
Серед головних показників меліоративного стану земель, які ми відстежуємо - глибина замічання рівня ґрунтових вод, їх мінералізація, засоленість та солонцюватість грунтів, якість поливної води та технічний стан колекторно-дренажної мережі.
Існуюча система моніторингу була створена ще кілька десятиліть тому і нині вже відповідає діючим вимогам нормативно-технічних документів. Час негативно позначився і на режимно-спостережну мережу. 31800 свердловин тільки близько половини перебувають у робочому стані. Решта, через половини площ, законсервовані.
За нашими підрахунками для забезпечення ефективного контролю потрібно забезпечити функціонування 2071 спостережних свердловин. А для цього потрібно заснувати технічний парк с ГГМП. Ми направили у вищі санітарні інстанції відповідні пропозиції.
Нас непокоїть і та обставина, що через відсутність своєї лабораторії, не можемо визначитися з реальною картиною засолених земель. А щоб успішно боротися з цим явищем, необхідно створити потужну аналітичну лабораторію.
Є проблеми і з якістю поливної води. Тож необхідно мати спеціальну службу, котра дбатиме, щоб вода містила менше шкідливих елементів.
Читача, безперечно, цікавить, чи є перспектива у змінах на краще? Без нових підходів до контролю за меліорованими масивами нам просто не обійтися. В аграрний сектор почали заходити крупні інвестори. Вони беруть в користування і зрошувальні землі. Новий власник, природно, захоче дізнатися все про стан фунтів, на яких він збирається господарювати. Зрозуміло, що дані зі «стелі» їх не влаштують.
Нещодавно мені довелося взяти участь в семінарі, котрий пройшов у Харкові на базі національного наукового центру агрохімії та ґрунтознавства ім.Соколовського. З його керівником - академіком С.А.Балюком -досягнуто домовленості, що центр візьметься за вивчення масиву Інгулецької зрошувальної системи. Фахівці прибудуть до нас у третьому кварталі поточного року. Електронна карта ІЗС буде створена із застосуванням аеро і космозйомки.
Ми, у свою чергу, надамо їм допомогу технікою, забезпечимо базування, надамо необхідні архівні матеріали.
Набирає реальних обрисів і перспектива створення гідрохімічної та грунтохімічної лабораторій. З бюджету виділено кошти на підготовку відповідних приміщень. Цього року ми переберемося з Набережної на вулицю Енгельса. Нині завершується капітальний ремонт приміщень колишньої школи №1. Сюди можемо хоч сьогодні вже завозити лабораторне устаткування. Воно буде розміщене на просторих площах, з усіма зручностями для персоналу. Ремонт будівлі, до речі, ми ведемо включно власними силами.
До нас вже приїздили представники київської фірми «Хімлабреактив». Обговорено питання поставок всього необхідного для укомплектування своєрідного центру хімічних досліджень. Між іншим, лиш на першому етапі для придбання обладнання, реактивів потрібно від 200 до 300 тис. гривень. Слід сподіватися, що держава вишукає необхідні кошти.
При наявності певної кількості меліорованих земель та прилеглих до неї угідь без лабораторії працювати просто не можливо. Щоб, наприклад, скласти карту з визначенням небезпечно засолених і солонцюватих земель, ми змушені чекати результати аналізу фунтів по 34 роки. А за цей час картина може ж суттєво змінитися. Подібну ж зйомку слід проводити кожні п'ять років.
Така ситуація і з визначенням якості води, включаючи й скидку. Оперативний і повний її аналіз дозволить швидко виявляти джерела забруднення і вживати відповідних заходів по захисту природного середовища.
Для поліпшення якості поливної води, враховуючи характер фунту, слід впроваджувати хімічну меліорацію, котра включає окислення поливної землі та гіпсування ґрунту.
В переліку наших пропозицій - приведення у належний стан дренажно-колекторної мережі, що дозволить понизити рівень фунтових вод, уникнути підтоплення населених пунктів. Користуючись нагодою, хотів би звернутися до місцевих рад з настійним проханням покласти край нищенню дрен. Не треба особливо великих коштів, щоб очистити відповідні гідроспоруди. Часто-густо, як не прикро, дренажні колодязі засипаються сміттям.
Після тривалого і, на жаль, не безслідного періоду, коли зрошенню, м'яко кажучи, приділялось мало уваги, ситуація поступово змінюється на краще. Меліорований масив області, де значна його площа припадає на Снігурівщину, почне давати згодом більшу віддачу. Приріст врожаю на поливних землях буде забезпечено завдяки новітнім технологіям, ефективному використанню кожного кубометра вологи. Цьому сприятиме і робота нашого колективу, який у своїй діяльності спиратиметься на сучасні досягнення науки та практики.
Записав А.ЗИМА.