Неможливе без зрошення.
Україна належить до держав, де зрошувані землі відіграють важливу роль у забезпеченні країни продовольством. Передумовами розвитку зрошення є наявні природно-кліматичні умови. У межах України виділяється три природно-кліматичних зони: надлишково зволожена лісова (25% території), недостатньо зволожена лісостепова (35%) і посушлива степова (40%).
Степ України — це унікальний регіон, який в повній мірі спроможний забезпечувати населення країни достатньою кількістю високоякісної продукції, а переробну промисловість — повноцінною сировиною. Родючі ґрунти, теплий сприятливий клімат з достатньою кількістю фотосинтетичної радіації дають змогу вирощувати в цьому регіоні сільськогосподарські культури з різною тривалістю вегетаційного періоду й отримувати високі врожаї. Проте основною перешкодою для щорічного отримання високих сталих врожаїв є недостатня кількість опадів, часті повітряні та ґрунтові засухи, які все частіше відмічаються на Півдні України. Через теплі і малосніжні зими в ґрунті не відбувається накопичення достатньої кількості вологи для проростання насіння та подальшого розвитку сільськогосподарських культур. Подальша «суха» весна не дає можливості швидко розвиватися культурним рослинам, і вони програють у конкурентній боротьбі бур’янам із сильною кореневою системою. Часті літні посухи позбавляють можливості отримати високий врожай без поливу і роблять виробництво овочів та зернових культур малорентабельним.
Зменшення негативного впливу ґрунтової та повітряної посухи на продукційні процеси рослин, оптимізація умов вирощування культур, максимальне використання фотосинтетичноактивної радіації, генетичних можливостей сортів та гібридів сільськогосподарських культур, родючості ґрунтів, добрив та інших складових технологій вирощування у посушливих регіонах досягається за рахунок зрошення.
Зрошення, крім підвищення врожайності, дає можливість значно розширити асортимент культур, вирощуваних в Степовій зоні країни, особливо — в південній її частині. Крім традиційних культур — озимих та ярових колосових, проса, гороху, соняшнику, суданської трави, кукурудзи на силос, баштанних — на зрошенні можна вирощувати зернову кукурудзу, сою, люцерну, кормові та цукрові буряки, картоплю, а найголовніше – овочі. За рахунок розміщення на зрошенні овочевих культур, картоплі, кормових та цукрових коренеплодів можливе досягнення найвищої економічної ефективності зрошуваних земель.
Зрошувані землі на Півдні України, безумовно, являються золотим фондом степового регіону і зумовлюють стабільне виробництво сільськогосподарської продукції за будь-яких погодних умов.
Останніми роками, як свідчать кліматологи, за умов зміни клімату в напрямі його стійкого потепління швидкість зростання явищ так званого “парникового ефекту ” в 3–6 разів вища, ніж у попередні 100 років. Це призводить до збільшення числа років з посухами у степових регіонах. Кожен другий рік, на даний час, на півдні України — посушливий, а кожен третій — гостро посушливий. Можна навести як приклад посуху 2007 року, в результаті якої відбулося майже повне знищення посівів ранніх зернових культур або зменшення до мінімуму їх продуктивності та низька врожайність пізніх зернових культур на Півдні України.
Забезпеченість вологою різних регіонів України показує, що у степовій зоні з посушливим кліматом та недостатньою кількістю опадів, у так званих регіонах ризикованого землеробства, до якої відноситься наша Миколаївська область, ефективне ведення сільгоспвиробництва та вирощування високих врожаїв зернових, кормових культур та овочів неможливе без застосування зрошування.
Головний гідрогеолог
Снігурівської ГГМП Ф.В. Агеєнко