You are here

"Хліб - всьому голова, але без води ні туди, ні сюди"

"Народна Трибуна" від 10.01.08 р. №3-4 Березнегуватська районна газета

 

4 сiчня 1988 року видано перший наказ по Березнегуватському управлiнню зрошувальних систем, створеного за наказом Мiнiстерства Водного Господарства України вiд 22 вересня 1987 р:

Березнегуватське управлiння зрошувальних систем обслуговувало 8 тис гектарiв, а з введениям ІI-ої черги Явкинської зрошувальної системи (ЯЗС) в I990р - 15,3 тис. га меліорованих земель.

Вартiсть основних мелiоративних фондiв район склала.65 млн. карбованцiв, з 25 млн. крб. - мiжгосподарської державної мережi зрошення, що перебувае на балансi управлiння.
У тi пам’ятнi роки ефективного використания зрошення на землi колективних сiльськогосподарських пiдприємств в засушливi перiоди подавалося до пiвмiльйона кубiчних метрiв поливної води щодоби , при цiлодобовiй роботi дощувальних машин врошуючи до 1 тис. га. сiльгоспкультур.

В середньому щорiчно (в залежностi вiд кiлькостi опадiв) на мелiорованi землi подавалося до 30 млн, м3 рошувально води, виконувалося до 50 тис. гектарополивiв, що давало змогу отримувати високi врожа рослинницької продукцii, закладати надiйну кормову базу для тваринництва.

Так завдяки эротленню в колгоспi “Зоря” отримували 100 1 бiльше центнерiв зерна кукурудви з одного поливного гектара, в колгоспi “Висунь” - до 80 ц/га зерна озимої пшениці та ячменю. В колективних господарствах “Маяк”, iм. Ленiна, “Прогрес”, “Соцiалiзм” та iнших стабiльно эбирали по 3-5 укосів багаторiчних трав та не менше нiж по 5 тис. тонн силосно маси.

Школи та дошкiльнi заклади, лiкарнi та населения постiйно мали змогу придбати в достатку або виростити картоплю, капусту, томати, iншу овочеву продукцiю за собiвартiстю.

Завдяки зрошенню в районi широко практикувалися повторнi, поукiснi та пожнивнi посiви гречки, проса, суданської трави, кукурудзи на зелений корм, що значно пiдвищувало рiвень економiки та соцiального розвитку господарств i району в цiлому.

Планово велося житлове будiвництво, газифiкацiя, водозабезиечення.
Таким чином земля - наше основне багатство - дiйсно працювала на кожну родину, на кожну людину. А зрошення стверджувало свое призначення, що це - шлях до добробуту.

З реформуванням власностi в агропромисловому комплексi, змiною структури та спецiалiзацiї в рiльництвi, практичним знищенням громадського тваринництва, “новi” господарi не змогли ефективно задiяти мелiоративний потенцiал району та зберегти його вiд кримiнальних угрупувань, крадіїв рiзного рiвня. Так за фактами звернення до правоохоронних органiв - за 2005 р. 27 разiв, за 2006 р. - 34 р., за 2007 р. - 14 разiв
- нi єдиної справи не було доведено до судового розгляду, нi державi, ні господарствам не було вiдшкодовано жодної гривнi.

Та все ж державний мелiоративний потенцiал, що перебувас на балансi управлiння водного господарства, збережений i в готовностi надати послуги з з подачi води на замовлення сiльгосптоваровиробникiв на даний момент на 1500 га зрошуваних угiдь. А з урахуванням iнвестицiй з рiзних можливих джерел фiнансування, за 2-3 роки можливо вiдновити полив на землях площею до 8-10 тис.га.

Управлiнням утримуються на достатньому рiвнi мiжгосподарськi магiстральнi напали, насоснi станцi та гiдротехнiчнi споруди.

Так в 2007 роцi виконако ремонтно-доглядових робiт на 669,7 тие. три. при планi 526,46 тис. грн. Поточний ремонт виконаний на 77,06 тие. грн. при планi 72,89 тие. грн.
Техобслуговування ВГМ виконано на 3,05 тис.грн. при планi 1 тис. грн.
Збережено кадровий потенціал, який сподівається, що найближчим часом він буде затребуваний та задіяний за основним призначенням – наданням послуг сільгоспвиробникам по створенню оптимальних режимів вологості грунтів за рахунок штучного дощу із поливної води зрошувальних систем. Доречі, вода за рахунок державних коштів подається до точок водовиділів господарств. Та й вартість електроенергії за подану воду на полив сільськогосподарських культур в останні роки компенсується з державного бюджету.

За наказом Державного Комітету Водного господарства України управління змінило статус та перейменоване в управління водного водного господарства, на яке покладено обов’язки з планування, збереження та подальшого розвитку водогосподарського комплексу та водних ресурсів району. А саме: воднi ресурси Явкинської зрошувальної системи протяжнiстю 38 км. на площi 208 га, станки - 38 одиниць, площею 250 га., рiчок Iнгулець - 30 км, Висунi - 91 км, русла рiчки добра - 63 км загальною площею 710 га та привязанi до них землi водного фонду 2,8 тис. га i підземнi води в межах територii району. Контроль за вiдтворенням, збереженням та рацiональним використанням здiйснює наше управлiння.

Так в 2000-2006 рр. на замовлення Миколавського обласного виробничого управлiння мелiорацi та водного господарства проведено розчистку русла р. Добра протяжнiстю 1,6 км, при цьому освоєно майже 400 тис.грн.

В 2005 р. виконано першочерговi заходи на замовлення Береанегуватськоi селищно ради, по захисту с. Червонопiлля вiд пiдтоплення i затопления паводковими та грунтовими водами.

В 2007 р. розгiочато викопання державно програми захисту с. Червонопiлля. Профiнансовано Миколаївським облводгоспом 112 тис. грн. iз загальної вартостi проекту - на два роки 250 тис. гри.

Управлiння активний учасник загальнодержавних акцiй “до чистих джерел”, Паростки майбутнього”, на яких в останнi роки освоєно майже 25 тис. грн.
Впорядкування, озеленення, охорона, iнформування про реальний стан на обєктах водогосподарського комплексу та iнформативне забеапечення реального стану водних об об‘ектiв i земель водного фонду Березнегуватщини складає основу дiяльностi колективу управлiння, що налiчуе 142 працiвники, якi в цi днi вiдмiчають 20- рiчний ювiлей своєї органiзацiї та мають реальну надiю на подальшу перспективу розвитку водогосподарського комплексу району.

В. ШАНДРЕНКО, начальник Березнегуватського УВГ