"Зоря" 22березня 2008 року №12
Багато з нас знають, що 22 березня - Всесвітній день водних ресурсів. Цей день співпадає з днем весняного рівнодення, а отже - день на літо повернув. Тобто, у кожного з нас, у певній мірі, з'являється власне ставлення до води, тому потрібно полити розсаду овочів, тому полити весняну красу - квіти, а дехто просто планує провести свою відпустку поближче до води, щоб мати змогу порибалити, покупатися і таке інше. Без чого життя не має тієї краси і свого шарму? Без цілющої вологи, як відомо, людина, та й усе живе на землі, не зможе жити. Вода входить до складу всіх організмів біосфери, у тому числі і до складу тіла людини. У ньому вона виконує роль структурного компонента, розчинника і переносника поживних речовин, учасника біохімічних процесів, регулятора теплообміну з навколишнім середовищем. Від забезпеченості водою залежить життєдіяльність усіх живих організмів. Вода регулює клімат планети забезпечує господарську та промислову діяльність людей.
Важливою сільськогосподарською проблемою є ефективне і економне використання та охорона прісних вод, організація їх раціонального розподілу по галузях економіки та регіонах.
Вода в Україні є цінним і найбільш дефіцитним ресурсом. У маловодні роки дефіцит води в країні становить майже 4 млрд. кубічних метрів. Він відчувається в басей нах усіх найбільших рік, особливо у південно-східній та південній її частинах. Раціональне використання і належна охорона водних ресурсів важлива народногосподарська проблема.
Основними споживачами води є сільське й комунальне господарство та промисловість. У сільському господарстві використовують воду для поливу рослин, напування й приготування корму для свійських тварин, у комунальному господарстві - для життя та приготування їжі, як теплоносій.
У багатьох випадках вода після використання частково або повністю повертається до джерел, але зі зміненою якістю. Найбільше (до 70%) прісної води споживає сільське господарство. Особливо велика кількість води витрачається в зрошувальному землеробстві. Питоме споживання залежить від виду сільськогосподарських культур, фізико-географічних умов району, технічного стану зрошувальних систем і способу поливу. Прикладом цього є зростаючий по кількості перехід на новий спосіб зрошення, розроблений, відпрацьований і вдосконалений в останні роки - крапельний метод. Суть крапельного зрошення полягає в тому, що воду з розчиненими в ній добавками підводять по системі трубопроводів до кожної окремої рослини в тій кількості, яка не перевищує поглинаючу здатність ґрунту, тобто по краплях. Така інтенсивність подачі води забезпечує капілярне зволоження ґрунту, а крупні пори ґрунту залишаються заповненими повітрям. Це дозволяє навіть під час зрошення зберегти в ґрунті сприятливий водно-повітряний режим. А в цілому такий метод не призводить до перенасичення вологи в ґрунті, виключає її витрати від поверхневого стоку або фільтрацію в глибину, значно скорочуються втрати води на випаровування.
У питанні збереження водних ресурсів не можна не відмітити і метод застосування рибоохоронних приладів, які не дозволяють рибі попасти у всмоктуючий трубопровід. Це сучасний електронний пристрій, який відлякує рибу на безпечну відстань електричними імпульсами високої частоти. Такий захист є більш ефективним від старого методу з приміненням касет, заповнених гранітним щебенем. До речі, він був запатентований в Україні і вперше використаний на півдні, у тому числі на наших системах зрошування.
В тісному контакті Миколаївське управління водного господарства співпрацює з районним управлінням агропромислового розвитку, відпрацьовуючи питання збереження водних ресурсів методом інвентаризації та паспортизації ставків і малих річок, розробка комплексу заходів, направлених на їх відновлення і збереження.
П.М. БУРИМ,
інженер з використання водних ресурсів
Миколаївського міжрайонного управління водного господарства.