You are here

Експлуатація зрошувальних систем в Миколаївській області.

Submitted by elena on Срд, 08/10/2011 - 07:40

Експлуатація зрошувальних систем в Миколаївській області.

Миколаївська область розташована у південній частині степової зони  України, яка характеризується дуже  посушливими кліматичними умовами.  Середньорічна сума опадів для зони Степу становить 350-450 мм, а витрати вологи на випаровування  у двічі перевищують  надходження вологи.

Невелика кількість опадів при значному надходженні теплових ресурсів призводить до того, що ведення землеробства знаходиться на межі постійного ризику, а урожайність коливається в широких межах. Зменшення негативного впливу грунтової і повітряної посухи на продукційні процеси культур, оптимізація умов їх  вирощування, максимальне використання надходжень сонячної енергії, генетичних можливостей сортів, родючості грунтів, добрив та інших агроресурсів у Миколаївській області може бути досягнуто тільки за рахунок зрошення.

У зв`язку  з  цим, починаючи з 60-х років в області розпочалося великомасштабне будівництво зрошувальних систем. Всього за  60-90-ті роки побудовано 23 державні зрошувальні системи.  Найбільшими по площі  обслуговування вважаються:        Явкінська ЗС – 50,3 тис. га, Інгулецька ЗС – 42,7 тис. га, Південно-Бузька ЗС–               12,1 тис. га, Спаська ЗС    10,4 тис. га.

Поливні землі області  є страховим фондом стабільного виробництва сільськогосподарської продукції, особливо в  посушливі роки.

Загальна  площа зрошуваних земель в області, станом на 1 січня 2011 року, займає 190,3 тис. га., що складає 10 відсотків у загальній площі сільгоспугідь. У тому числі, державні зрошувальні системи забезпечують подачу води на площу  157,8 тис. га, місцеве зрошення –  32,5 тис. га.

 

 

Загальна балансова вартість основних меліоративних фондів області складає     621,8 млн. грн. З них, балансова вартість державних  основних меліоративних фондів, які знаходяться  на балансі Миколаївського обласного управління водних ресурсів складає 432,4 млн.грн.

До їх складу входить 108 державних насосних станцій загальною потужністю 147,1 тис.кВт та продуктивністю 188,4 м3/сек. З них 97 насосних станцій - зрошувальні, 7- дренажні та 4 працює на водопостачання. Загальна протяжність державної міжгосподарської зрошувальної мережі 529,45 км, з них відкритої – 345,3 км, закритої – 184,15 км. Протяжність колекторно-дренажної мережі складає 385,52 км, водозбірно-скидної мережі – 107,8 км. Наявність гідротехнічних споруд всього – 555 штук.  На балансі облводресурсів знаходиться 12 водосховищ, повний об'єм яких  111,83 млн.м3.

З введенням в експлуатацію зрошувальних систем, полив сільськогосподарських культур здійснювався, в основному, за допомогою дощувальних машин ДДА-100МА. З часом, господарства області  почали застосовувати більш сучасну дощувальну техніку: типу «Фрегат», «Дніпро», «Кубань», «Бауер», «Линер», «Примус-2900/11-К», «Пирс».

Крім поливу дощуванням, набуває розповсюдження ресурсозберігаючих способів  поливу, таких як полив системами крапельного зрошення. Наявність крапельного зрошення в Миколаївській області  складає 6847 га. Системи крапельного зрошення використовуються сільгосптоваровиробниками для поливу овочевих культур та багаторічних насаджень. Згідно прогнозу до 2015 року площа поливу системами крапельного зрошення в області має досягти  8705 га.

Щорічно управління водного господарства укладають із водокористувачами понад 200 договорів на послуги з подачі води для зрошення сільгоспкультур.

В Баштанський, Березнегуватський, Жовтневий та Снігурівський райони забір води  здійснюється з Інгулецького магістрального каналу. Решта районів здійснює забір води з річок Південний Буг, Інгул та інших.

До 90-х років, коли потенціал зрошення використовувався  на повну потужність, стабільно забезпечувалося виробництво 40% кормів, до 30% зерна, 25% овочів. По виробництву продукції рослинництва, один зрошуваний гектар прирівнюється до 3-4 богарних.

Значне погіршення ресурсного забезпечення землеробства на зрошуваних землях, незадовільний стан внутрішньогосподарських систем та дощувальної техніки призвело до значного скорочення площ поливу, із 54,8 тис.га –у 2007 році до 21,6 тис.га  - у 2011 році, зменшення обсягів подачі води на зрошення та спаду обсягів  виробництва продукції рослинництва. Щорічна подача води на зрошення в середньому по області складає 35-40 млн.м3.

Повністю використовувати агроресурсний потенціал області можливо лише за умови відновлення високоефективного використання зрошуваних земель на всій площі.

          Потенційні можливості зрошення в сучасних умовах підтверджуються результатами господарювання ряду сільгосппідприємств, таких як: СГВК «Авангард», фермерське господарство «Владам» Жовтневого району, ПОСП «Веселий Кут-3», ППТФ «Агроділо», ПОСП Куйбишевський», ПСП Агрофірма «Родничок» Снігурівського району, ТОВ «С-РОСТОК» Миколаївського району, ФГ «Золота рибка» Первомайського району, АТ «Богданівський плодорозсадник», ЗАСТ «Зоря Інгулу»  Баштанського району, НТЦ «Лан» Вознесенського району, які отримують на зрошенні по 60 ц/га озимої  пшениці, по 108 ц/га кукурудзи на зерно, по 800   ц/га і більше – овочів.

             Для здійснення моніторингу еколого-меліоративного стану на зрошуваних та прилеглих до них землях, рівнів грунтових вод в сільських населених пунктах і якості зрошувальних вод на початок та кінець вегетаційного періоду, в структурі облводресурсів працює Снігурівська гідрогеолого-меліоративна партія.

З метою  надання допомоги сільськогосподарським підприємствам різних форм власності, у вирішенні широкого кола питань ефективного використання зрошуваних земель, впровадження прогресивних способів поливу сільгоспкультур, сучасних дощувальних установок та приладів водообліку, в системі облводресурсів працює  постійно діючий інформаційно-дорадчий центр облводресурсів, який розташований в Баштанському міжрайонному управлінні водного господарства та дорадчі кімнати в Снігурівському, Вознесенському, Жовтневому, Березнегуватському та Миколаївському  управліннях водного господарства.

Бартусенко Г.І., начальник відділу водокористування