Вступ
Снігурівська гідрогеолого-меліоративна партія в складі Миколаївського обласного управління водних ресурсів проводить комплекс спостережень та досліджень на зрошуваних і прилеглих до зрошуваних землях, а також в сільських населених пунктах, які знаходяться в зоні впливу меліорованих земель та меліоративних систем. Цей інформаційний звіт написаний на основі «Інструкції з організації та здійснення моніторингу зрошуваних та осушуваних земель», затвердженої наказом Держводгоспу від 16 квітня 2008 року № 108. яка встановлює вимоги відносно організації та проведення спостережень за станом зрошуваних та осушених угідь, а також прилеглих до них земель по гідрогеологічним, інженерно-геологічним, гідрохімічним показникам хімічного складу грунтів та технічного стану меліоративних систем, підтопленням сільських населених пунктів в межах зони дії меліоративних систем, а також до обробки, узагальнення та надання інформації з цих показників.
Нумерація та назва таблиць, що входять до «Інформації» наведені згідно додатку 2 до «Інструкції з організації та здійснення моніторингу зрошуваних та осушуваних земель», затвердженої наказом Держводгоспу від 16 квітня 2008 року № 108.
Згідно Програми робіт Снігурівська ГГМП виконує спостереження за гідрогеолого-меліоративним станом на зрошуваних та прилеглих до них землях Миколаївської області на загальній площі 264,7 тис.га, з них 190,3 тис. га зрошувані і 56,9 тис.га - прилеглі землі.
В області з метою утримання задовільного меліоративного стану земель та захисту від підтоплення населених пунктів збудовані системи горизонтального дренажу на загальній площі 51,654 тис.га, з якої 46,992 тис.га – на зрошенні.
Площа можливого підтоплення у сільських населених пунктах складає 8,6 тис. га, де також ведуться спостереження.
І. Фактори, які впливають на меліоративний
стан та зміну рівнів грунтових вод на зрошуваних
та прилеглих до них землях.
І.1. Кліматичні та водогосподарські умови.
За поливний період 2013 року (квітень - вересень) кількість опадів складає 188,6 мм (таблиця 2.1), що менше значень відповідного періоду минулого року на 84,3 мм. та менше від середньобагаторічних значень на 57,4 мм. Випадали вони нерівномірно. У першій половині поливного періоду опадів практично не було за винятком червня, коли по області пройшли сильні дощі зливового характеру (46,5 мм.). Води цих дощів не відобразилися на живленні ґрунтових вод та не привели до їх підйому тому що витрачались, в основному, на поверхневий збіг по балках, схилах, ярах в знижені елементи рельєфу, а також ці опади поповнили запаси вологи в кореневмісному шарі ґрунтів для росту та розвитку сільськогосподарських культур. В цілому, в першій половині поливного періоду опадів було вкрай недостатньо, що негативно відобразилося на початковому розвитку ранніх ярових, озимих культур та овочів на фоні посушливої та жаркої погоди.
Більша частина опадів – 136,3 мм (72,3 % від загальної кількості опадів за поливний період) випала у другій половині поливного періоду, що сприяло формуванню врожаю більшості сільськогосподарських культур, зокрема овочів. В липні та вересні пройшли сильні дощі під час яких, в окремих місцях випало по дві місячні норми опадів (в липні – 62 мм при нормі 42 мм., в вересні – 50,5 мм. при нормі 32 мм.). Води цих опадів суттєво не вплинули на положення рівнів ґрунтових вод, які в середині поливного періоду знаходились в найбільш зниженому стані. Вони витрачались, в основному, на поповнення дефіциту вологи верхніх шарів ґрунтів, показники вологості яких, після незначної кількості опадів за міжполивний період та спекотних погодних умов першої половини поливного періоду, на фоні бездощів`я, знаходились на мінімальному рівні.
