Представники облводресурсів відвідали 6-ту Міжнародну конференцію на тему:«Світові тенденції та перспективи розвитку гідроенергетики України»
14-15 березня в м. Рівне відбулася Міжнародна науково-практична конференція гідроенергетиків «Світові тенденції і перспективи розвитку гідроенергетики України», зорганізована Всеукраїнською громадською організацією «Асоціація «Укргідроенерго» на базі Національного університету водного господарства та природокористування. Ініціатором зібрання провідних гідроенергетиків України та зарубіжжя виступив Герой України, Заслужений гідроенергетик України Поташник Семен Ізралійович. Приводом проведення заходу саме в Рівному стало 75-річчя кафедри гідроенергетики та гідромашин Національного університету водного господарства та природокористування. Президію конференції склали провідні спеціалісти в галузі гідроенергетики та керівнитво університрету.В конференції прийняли участь керівники та провідні фахівці державних та наукових закладів, гідрогенеруючих компаній, профільних проектних інститутів та підприємців, які працюють в гідроенергетичній галузі України, Росії, Чехії та Словакії.
Конференцію також відвідали представники Миколаївського облводресурсів заступник начальника управління Баранов М. та заступник начальника відділу водних ресурсів Брагін А.
Тематика доповідей конференція охоплювала актуальні проблеми гідроенергетики, а саме:
- світові тенденції розвитку гідроенергетики;
- міжнародне співробітництво українських підприємств гідроенергетичної галузі;
- стратегічні і правові основи розвитку гідроенергетики України;
- інвестиційні проекти в гідроенергетиці: створення та реалізація;
- актуальні питання експлуатації гідроспоруд та обладнання гідроелектростанцій;
- спільна експлуатація водних басейнів ГЕС і ГАЕС та їхнє використання для розвитку регіонів;
- забезпечення безпечної експлуатації гідротехнічних споруд ГЕС та ГАЕС;
- мала гідроенергетика та захист прилеглих територій від повеней;
- обладнання для гідроелектростанцій України: модернізація, реабілітація та перспективи створення нових типів;
- розвиток гідроенергетики та зміна клімату
- презентація підприємств – учасників конференції.
Серед доповідачів були як досвідченні працівники, так і молоді науковці. Вчені-гідроенергетики і практики-виробничники обговорили сучасний стан гідроенергетичних споруд в Україні, назвали проблеми, над вирішенням яких треба працювати.Найперше, це реконструкція, відновлення й безпечна експлуатація тих гідротехнічних об’єктів, що були споруджені багато років тому. Так, відома Дніпрогес була введена в експлуатацію 1932 року, тож зрозуміло, що і вона, і інші подібні об’єкти потребують особливої уваги. Сьогодні активно розробляються інноваційні проекти їх реконструкції, впроваджуються сучасні системи нагляду за їх станом, за станом усіх ГЕС, проводяться наукові дослідження щодо безпеки роботи всіх гідротехнічних споруд.
Другий блок проблем – доведення до завершення розпочатих будівництв, котрі з відомих причин були законсервовані протягом останніх двох десятків років. Ну і, звичайно, будівництво нових гідростанцій, оскільки потреба в енергії в державі є. На конференції були представлені теоретичні та практичні напрацювання з цього напрямку.Чи знаєте ви, що гідроенергетика – це одна з не багатьох галузей, котру охоче фінансує Світовий банк, оскільки водна енергія є безпечнішою за атомну й теплову енергію і найменше шкодить довкіллю.Якщо ще 20 років тому будівництво гідроелектростанції виправдовували тим, скільки тон умовного палива (вугілля, мазуту) буде зекономлено, то тепер – наскільки менше тон вуглекислого та інших шкідливих парникових газів надійде в атмосферу.Чимало часу на конференції було відведено обговоренню проблем так званої малої гідроенергетики. Сьогодення поставило нас перед фактом, що людству життєво необхідно звернутися до відновлювальних видів енергії в усіх її видах. Енергія сонця, вітру, води має стати альтернативою витратним і небезпечним способам її видобутку.Потенціал водної енергії в цьому сенсі в нашій державі ще не використаний, мало того, за останні десятиліття були втрачені напрацювання минулих років. З майже 3 500 гідроустановок у 1948 році (у тому числі близько 2 500 млинів) сьогодні лишилося ледь 60. А локальні схеми освоєння економічно вигідного гідропотенціалу мають сьогодні лише 5 областей.
До того ж, крім безпосередньої користі у вигляді забезпечення енергією, мала гідроенергетика здатна регулювати водний баланс, що зберігає малі річки і сприяє збереженню природи в цілому. Так що незрозумілий на перший погляд потяг романтиків до млинів з їх таємничими греблями, заплавами і вирами – це не просто поетичні образи, це, напевно, підсвідомий потяг до взаємовигідного і взаємоввічливого співіснування людини і природи, до якого варто дослухатися.Чи знаєте ви, що у Норвегії 99 % енергії виробляють гідроелектростанції, в Бразилії – 95%, а у Франції використано весь гідропотенціал, у той час як в Україні задіяно лише 60% можливостей.Водна енергія – не лише відновлюване джерело енергії, а й найбільш стабільне, мобільне і швидке, котре можна використовувати (а в деяких місцях і використовують) для стабілізації енергетичних систем – власних і чужих. Тому можна продавати цю енергію у прайм-тайм дорого. В Україні це, на жаль, не практикується. Є в гідроенергетиків певні претензії до держави й щодо формування ціни водної енергії.Світовий досвід свідчить однозначно, що гідроенергетика є не лише корисною, а й вигідною для держави галуззю, якщо з розумом використовувати можливості. Тож державі варто більш уважно поставитися до її розвитку.З огляду на вищенаведене, гідроенергетика в Україні – одна з реально перспективних галузей, де не втрачено наукового і практичного потенціалу, де є шанс стати світовим лідером у галузі.
Підбиваючи підсумки конференції, головний український гідроенергетик С.А. Поташник зазначив, що науково-практична конференція, проведена у стінах найпрестижнішого в галузі навчального закладу, має сприяти створенню комплексу, котрий пов’яже виробництво, навчання і науку в єдине ціле, що сприятиме розвитку гідроенергетики і зміцнюватиме державу.