Водне господарство є складовою частиною економіки нашої держави та області. Велике значення його полягає у створенні необхідних соціальних та побутових умов життя населення. Вода - це основа людського життя і один з найцінніших природних ресурсів. З часом значення води і необхідність її екологічного захисту різко зростає. Розвиток і становлення водного господарства в Україні розпочалося з накопичення знань про воду, спостережень за характеристиками річок на її території та використання цих знань для практичних цілей і має більш як тисячолітню історію.
Стартовим документом держави який передбачав здійснення великомасштабних робіт по меліорації земель став план ГОЕЛРО, прийнятий у грудні 1920 року, Первістком цього плану був побудований у 1927-1932 рр. Дніпрогес (Дніпрельстан).
Саме в цей час в Миколаївській області при губернському земельному відділі був створений гідротехнічний підвідділ, який можна вважати попередником обласного управління.
У 1927 році був розроблений проект на зрошення меліоративного товариства «Городина» на березі р. Інгул урочища Ракетне площею 93 гектари.
В лютому 1930 року при Миколаївському окружному плановому відділі було розглянуто проект зрошення Вознесенського масиву на площі 3000 гектарів від водосховища Олександрівської гідроелектростанції. За рахунок кредитів банку та коштів населення в той же рік було розпочато будівництво.
Напередодні Великої Вітчизняної війни в Миколаївській області налічувалося 5960 гектарів зрошуваних земель.
З будівництвом Каховської ГЕС і регулюючого водосховища були створені умови для зрошення великих масивів на Півдні України, а саме розпочиналося будівництво Інгулецької зрошувальної системи для зрошення земель в Миколаївській та Херсонській областях.
Таким чином, виникла необхідність щодо створення в Миколаївській області органу по управлінню водним господарством.
Відповідно до Постанови Ради Міністрів Української РСР від 08.05.1954 року № 605 та наказу Міністерства сільського господарства Союзу РСР від 16.08.1954 року № 317 засіданням виконавчого Комітету Миколаївської обласної Ради депутатів трудящих на базі відділу водного господарства Облсільгоспуправління 15 жовтня 1954 року створене обласне управління водного господарства, виконуючим обов’язки начальника управління було призначено Дмитренка Костянтина Гавриловича
На період організації управління в області експлуатувалось 10253 гектара поливної землі в 24 районах від 8 гектарів у Врадієвському районі до 2708 гектара у Вознесенському.
Джерелами зрошення, в основному, були річки, ставки, шахтні колодязі, природні джерела, а також стічні води м. Миколаєва (61 га).
Більшість зрошуваних площ розташовувалися в заплавах річок і щорічно затоплювались водами весняних повенів та літніх паводків, що негативно впливало на підготовку їх до поливу і ефективне використання. Кожна зрошувана ділянка мала самостійні водозабірні споруди
В 1954 році на зрошуваних ділянках працювало 424 насосно-силових дизельних установок та 68 тягових чигирів і норій, загальною потужністю 10123 кінських сили, 14 електродвигунів потужністю 261 кВт, 444 відцентрових насосів.
В системі водного господарства, станом на 1 січня 1955 року, в Миколаївській області працювало 39 спеціалістів, у тому числі: в облуправлінні - 7 чол., в райвиконкомах - 14 чол., в МТС – 18 спеціалістів гідромеліораторів. На одного спеціаліста припадало 317 гектарів зрошуваних земель.
У 1964 році обласне управління реорганізоване в Миколаївське обласне виробниче управління по зрошуваному землеробству і водному господарству (Облземводгосп) Державного виробничого Комітету по зрошуваному землеробству і водному господарству УРСР.
Поворотним етапом у розвитку меліорації стало рішення Уряду 1966 року, яким було затверджено Програму меліорації земель, визначені завдання на найближчій час та перспективу.
Технічний прогрес в галузі меліорації вимагав будівництва більш сучасних систем закритого типу з застосуванням широкозахватної поливної техніки «Фрегат», «Дніпро», «Кубань».
З 1966 по 1980 рр. було введено в експлуатацію більше 130 тис. га зрошуваних земель, в середньому по 7,3 тис. га щорічно. За цей період в Миколаївській області було побудовано цілий ряд сучасних зрошувальних систем. Зокрема Південно-Бузьку (12,1 тис. га), Спаську (10,4 тис. га), Вознесенську (1,0 тис. га), першу чергу Явкінської зрошувальної системи та ін.
З 1977 року Миколаївське обласне управління меліорації і водного господарства перейменоване у Миколаївське обласне виробниче управління меліорації водного господарства.
Всього в області було побудовано 23 державних зрошувальних систем загальною площею 160,2 тис. га. З метою забезпечення експлуатації цих систем в області створено 6 управлінь зрошувальних систем. Крім того, за рахунок колгоспів побудовано системи «малого зрошення» на площі 33,7 тис. га.
Наявність зрошуваних земель в Миколаївській області у 1996 році складала 193,9 тис.га. Площі политих земель наприкінці 80-х - початку 90-х років доходили до 186 тисяч гектарів.
У 2011 року відповідно наказу Держводагентства України від 06.05.2011 №48 обласне виробниче управління водного господарства перейменоване в обласне управління водних ресурсів.
Благодатна земля Миколаївщини завжди славилася своїми родючими чорноземами, які в комплексі з водою можуть давати високі врожаї сільськогосподарських культур. Тому, на водогосподарників покладено велику відповідальність – забезпечувати екологічне та соціальне благополуччя області, зберегти для майбутніх поколінь один з найцінніших дарів Природи - воду.
В нашій галузі завжди існував людський потенціал – це висококваліфіковані фахівці, які віддані своїй роботі, що стала для них сенсом життя.
Велику шану заслуговують ветерани галузі, які майже все своє життя віддали самовідданій та сумлінній праці в системі Держводагентства України. Це такі люди як: Ткаченко Григорій Сергійович, який очолював обласне управління на протязі 24 років (1973 – 1997 р.р). Дмитрова Ганна Прохорівна – начальник відділу економіки Миколаївського облводгоспу, яка працювала в галузі водного господарства з 1958 по 2012 рік. Воронін Валентин Володимирович – начальник ремонтно-експлуатаційного відділу, працює в галузі з 1968 року. Кондратюк Світлана Василівна, провідний інженер відділу РЕВ Миколаївського облводгоспу, яка працювала в галузі з 1970 по 2012 роки. Бартусенко Ганна Іллівна, начальник відділу водокористування облводресурсів, працювала у галузі з 1978 по 2013 роки. Овод Зоя Федорівна, провідний інженер з охорони праці облводресурсів, працює з 1972 року. Тонченко Іван Андрійович, провідний інженер, теж працює з 1972 року в системі водного господарства. Тригуб Петро Васильович, заступник начальника облводгоспу, працював у галузі з 1971 по 2012 роки. Данілевська Людмила Андріївна, головний бухгалтер облводгоспу, працювала в обласному управлінні з 1974 по 2011 роки. З 1974 року в галузі та з 1994 року на посаді заступника начальника по водним ресурсам плідно працює Баранов Матвій Олексійович. З 1997 року обласним управлінням водних ресурсів керує Письменний Сергій Миколайович.
Озираючись на пройдений шлях, усвідомлюєш, яка велика кількість людей створювала водогосподарсько-меліоративний комплекс області. Змінюються покоління, приходить на роботу талановита молодь, яка продовжує традиції, започатковані попередніми поколіннями. Адже сьогодення та майбутнє галузі водного господарства Миколаївської області неможливо без знання її історії, розвитку та становлення.
З нагоди 60-ти річчя від дня створення обласного управління водних ресурсів щиро бажаємо працівникам водогосподарського комплексу області міцного здоров’я, невичерпної енергії, наполегливості, натхнення у праці, миру, добробуту, подальших трудових досягнень та довгого і щасливого життя!