You are here

Огляд преси

Газета «Маяк» від 15.08.2015 року № 32 (8880)

Криниці – це скарби…

     Криниці – це скарби, про які можна сказати: доки вони існують – існує життя на Землі. У продовж століть український народ  безупинно творив своє, тільки йому властиве духовне середовище, наповнюючи  його своєрідними обрядами, ритуалами традиціями. Кожен, тільки почувши  слово «криниця» , бачить в уяві вербу, а під нею живе джерельце. Чарівність і привабливість українських криниць давно привертає увагу цінителів народної творчості. Безцінним даром природи,прісною водою в земних глибинах  розпочинається і закінчується життєвий круг людини. Кринична вода поруч з такими вічними поняттями, як земля, хліб,вогонь. « Доброго путі й свіжої води» - бажали односельці один одному на прощання. Тому й оберігають люди підземні діаманти криниць. Криниця – символ достатку,людської доброти,щирості. Вода – це не забаганка, а перша життєва необхідність. Відомо, що людина може значно довше прожити без їжі,ніж без води. Ковток прозорої джерельної води зцілює мандрівників, поновлює сили хліборобам  у спекотні жнив’яні дні.

Газета Вперед від 07.07.2015 року № 51 (11151)

Поважаючи закон, досягти взаєморозуміння

       Софіївське водосховище являється  водним об’єктом комплексного призначення і використовується для забезпечення  водопостачання населення  Новобузького і Казанківського районів якісною питною водою та забезпечення санітарних  попусків води в меженний  період з урахуванням потреб водокористувачів Баштанського та Жовтневого районів.
         В зв’язку з цим водосховище надано в постійне користування Миколаївському  обласному  управлінню  водного господарства. До того ж Софіївське водосховище входить до складу  регіонального ландшафтного парку  «Приінгульський». Водосховище використовується   також для безоплатного забезпечення  права громадян  на загальне водокористування (плавання на човнах, любительське і спортивне рибальство), рекреаційних цілей.

Газета «Вісник Жовтневщини» від 27.06.2015 № 26 «Подорож в минуле».

Цього року Жовтневе УВГ знову зайняло 1 місце серед управлінь Миколаївського облводресурсів  по підсумкам діяльності водогосподарських організацій. Цю подію ,що припала до дня працівників водного господарства, вири шили відзначити  в одному із найпрекрасніших куточків Херсонщини «Зелені Хутори Таврії». Саме тут відроджуються традиції наших пращурів і фактично забуті ремесла.   Комплекс розташований на незайманій природі Таврійської лісостепової зони – це своєрідна Україна у своїй історичній та культурній мініатюрі. Зручним автобусом наш колектив  швидко доїхав до цього незвичайного місця. Зустрічали нас гостинні господарі з хлібом та сіллю. Ми ніби потрапили в давні часи. Наш екскурсовод  Лена розповіла багато про життя в давнину. Хутори мають цікаві назви: Ковальський, Гончарний, Козацький, Стрілецький, Свічкарства, Ляльки-мотанки, Лазоплетення. Кожна садиба створена відповідно до українських архітектурних традицій

Газета «Вісник Жовтневщини» від 6.06.2015 № 23 Підсумки конкурсу дитячого малюнку «Вода - джерело життя».

Одним із напрямків роботи Жовтневого управління водного господарства є виховання молоді з метою дбайливого ставлення до водних об’єктів. Цьому сприяють численні публікації у ЗМІ,екологічні уроки,а також організація проведення щорічних  конкурсів,приурочених  до екологічних свят, до яких школярі готують малюнки та творчі роботи.

    Темою конкурсу цього року  стало «Вода джерело життя». До участі у конкурсі було представлено понад 100робіт учнів Корабельного та Жовтневого районів. Учні класів відобразили в малюнках своє бачення водних проблем та їх вирішення. 

«Голос Баштанщини» № 47 від 06.06.2015р. Без води немає життя

День працівників водного господарства, професійне свято водників, працівники Баштанського міжрайонного управління водного господарства, на чолі з керівником Лебедєвим Віктором Івановичем, відзначають в Україні щорічно в червні, першого вихідного дня.

Нині всім добре відомо, що без води неможливий будь-який прояв життя. Це – найцінніший «мінерал життя». Вона забезпечує фізіологічні, біохімічні, хімічні процеси в організмі всієї живої природи.

Нажаль, аналізуючи дані багаторічних спостережень за станом водних ресурсів в південних регіонах України, вчені пришли до висновку, що через 50 років, за умов збереження існуючих тенденцій, річка південний Буг буде мати стік на рівні р.Інгул, а Інгул – взагалі пересохне і перетвориться на балку!

Баштанський район – не виняток. Аналізуючи стан водності нашого району, неможливо не помітити того факту, що води у водних об’єктах з року в рік все меншає, клімат на нашій території поступово приходить до свого природного стану – того, який був колись: випалені сонцем степи без краю, дерева тільки в глибоких балках, вода – величезна цінність, криниці та джерела – осередки життя.

Газета «Вісник Жовтневщини» від 16.05.2015 № 20 Життєдайна вода прийшла на Жовтневщину

Найпівденніші райони Миколаївщини з давніх-давен були і залишаються сьогодні зоною ризикованого землеробства. Тож і не дивно, що освоєння їх розпочалося трохи більше, ніж 40 років тому. За ці два століття люди переконалися в тому, що лише наявність джерел води може вберегти і примножити результати роботи тих, хто працює на землі, і живе з плодів своєї праці.

В умовах економічних негараздів, що виникли останнього часу, подача води повинна здійснюватися в зазначені терміни. Тому Жовтневе управління водного господарства робить все можливе для виконання цих зобов’язань.

Жовтневим УВГ підписано у 2015 році договорів на послуги з подачі води на зрошення з водокористувачами у кількості 10 шт. на загальну площу  5014 га.

Газета «Вісті Снігурівщини» від 16.04.2015 № 29-30 Врятуймо річку Інгулець від забруднення!

Сьогодні в Україні налічується близько 22,5 тисяч малих річок – понад 70 відсотків з них украй забруднені. І більшість річок потерпає саме через нас, людей… Річки зазвичай беруть свій початок із маленького джерельця, далі наповнюються великою водою, роздаються вшир та вглиб, утворюють швидку течію, грізні перекати, а потому –  звужуються, міліють… і занепадають із часом. Вони, як люди, - і хворіють часто-густо, і потребують допомоги. Ми не завжди це розуміємо; більше того, не усвідомлюючи, самі вкорочуємо вік «річкового» життя, нищимо, по суті, наше багатство і не замислюємося над тим, що ми залишимо майбутнім поколінням. В прадавні часи вода завжди шанувалась нашими предками, адже вона Свята. Великим гріхом було засмічувати воду, плювати у неї, сквернословити біля джерел. Ті, хто не дотримується цього, вважали будуть покарані хворобами. Рікам, озерам, болотам поклонялись. На берегах рік здійснювались богослужбові обряди, адже, вважали, що ріки – це жили Землі, по яких тече вода, як у людини кров. Пересихання рік і зникнення вод сприймалось, як кара Божа. Згідно слов’янським традиціям вода покликана очищати та освячувати тіло і душу. Не випадково багато народних свят супроводжуються купанням або обливанням.Ми живемо у складний період, коли екологічні проблеми хоч і є досить гострими для суспільства і впливають на якість життя громадян, проте вирішенню яких на державному рівні не приділяється достатньої уваги. Молодь зростаючи, не бачачи позитивного досвіду поводження з природою, починає ставитися до забруднення навколишнього середовища як до норми.

Газета "Вперед" від 24.03.2015

Щоб  нащадки не дорікали нам

Всесвітній день води проводиться щорічно з метою привернення уваги до важливості збереження і сталого використання прісноводних ресурсів.

Ідея святкування Всесвітнього дня водних ресурсів була започаткована у 1992  році на Конференції ООН по навколишньому середовищу і розвитку в Ріо-де-Жанейро. У своїй резолюції від 22 грудня 1992 року Генеральна асамблея ООН постановила: оголосити 22 березня кожного року Міжнародним днем водних ресурсів, який пізніше був перейменований  у Всесвітній день водних ресурсів.

Чиста вода на нашій планеті в цілому і в Україні зокрема є одним з найцінніших природних ресурсів. Сьогодні, як ніколи раніше, люди усвідомлюють обмеженість та вразливість водних ресурсів.  Усе більше громадян беруть  участь у діяльності, спрямованій на охорону навколишнього природного середовища, проблеми екології більше хвилюють різні верстви населення. Тому захист і збереження водних  ресурсів – це відповідальність кожного з нас.

Стабільний розвиток суспільства визначається сприятливим екологічним станом навколишнього природного середовища та наявністю достатньої кількості водних ресурсів відповідної якості. Вода – це основа життя, а якість життя великою мірою залежить від якості води.

Газета "Вісник Жовтневщини" від 21 березня 2015 року № 12 (9203)

«Вода і сталий розвиток»

     22 березня 2015року світова спільнота відзначатиме Всесвітній день води, проведення якого у 1992 році започатковано Генеральною Асамблеєю ООН з метою привернення уваги до проблем,пов’язаних з водним фактором. У 2000 році на засіданні Генеральної Асамблеї ООН була прийнята Декларація Тисячоліття, у якій були визначенні Цілі розвитку тисячоліття. Цю Декларацію затвердили 189 країн світу. Серед основних заходів Декларації – поліпшення стану довкілля та сталий розвиток водних ресурсів.

У  2015році відзначення Всесвітнього дня води пройде під гаслом «Вода і сталий розвиток».

Сутність сталого розвитку полягає в тому, що природні джерела повинні бути використані такими способами, які б забезпечували їхню придатність для майбутніх поколінь.

Сталий розвиток джерел вимагає, щоб ми не порушували гідрологічний цикл, споживаючи водні ресурси, які при такому користуванні не вичерпувалися б протягом тривалого часу.

19.03.2015 Газета "Всесвіт" Вознесенське МУВГ

22 березня – Всесвітній день водних ресурсів

Роз’яснює фахівець

19.03.2015

Водні ресурси – це поверхневі і підземні води, придатні для використання. Частина користувачів (промисловість, сільське і комунальне господарства) безповоротно забирають воду з рік, озер, водосховищ, водоносних горизонтів. Інші використовують не саму воду, а її енергію, водну поверхню або водоймище загалом – гідроенергетика, водний транспорт, рибництво.

Основні джерела прісної води на території України – стоки річок Дніпра, Дністра, Південного Бугу, Сіверського Дінця, Дунаю з притоками, а також малих річок північного узбережжя Чорного та Азовського морів. Порушення норм якості води досягло рівнів, які ведуть до деградації водних екосистем, зниження продуктивності водойм. Значна частина населення України використовує для своїх життєвих потреб недоброякісну воду, що загрожує здоров’ю нації.

В Україні у пересічний за водністю рік загальні запаси природної води складають 94км3, із яких доступні для використання 56,2км3. Основна частина водних ресурсів, що постійно відновлюються, припадає на річковий стік – 85,1км3 (без Дунаю). 60% річкового стоку формується на території України (місцевий стік), 40% – за її межами (транзитний стік).

Сторінки