Огляд преси

УК ІЗС

Вегітаційий період 2013 року підходить до завершення. Стале функціювання системи забезпечила злагоджена робота колективу УК ІЗС, починаючи з головної насосної станції та закінчуючи оглядачами, які відпускають воду безпосередньо водокористувачам.

Укладено 183 договори на послуги з подачі води на зрошення  11,8 тис.га (в т.ч. по Миколаївській обл. - 124 договори на 7,1 тис. га; Херсонській обл. - 59 договорів  на  4,7 тис. га), що складає 111% у порівнянні з 2012р.

З метою забезпечення в Інгулецькому магістральному каналі задовільної якості води на весь період роботи ГНС, 15 квітня, згідно відповідного регламенту, було розпочато попуски води з Карачунівського водосховища.

Враховуючи заявки водокористувачів, пуск Головної насосної станції було здійснено 28 квітня, а вже 30 квітня перші сільгосптоваровиробники включилися у полив.

Станом на 01.09.2013р. полито в зоні УК ІЗС 10,1тис. га (в т.ч. по Херсонській обл. –3,6 тис.га, по Миколаївській–6,5 тис.га).

Заочно-дистанційна форма навчання

в Національному університеті водного господарства та природокористування

У березні цього року між Національним університетом водного господарства та природокористування (м. Рівне) та Миколаївським облводресурсів підписана Угода про співпрацю, зокрема з питань організації на базі Миколаївського облводресурсів Центру довузівської підготовки і локального центру дистанційної заочної освіти. В результаті проведеної профорієнтаційної роботи з метою підвищення фахового рівня працівників водогосподарських організацій 11 працівників стали студентами Університету заочно-дистанційної форми навчання за напрямами підготовки «Гідротехніка», «Облік і аудит», «Автоматизація та комп’ютерно-інтегровані технології». Ще 2 особи вступили до названого навчального закладу на заочну форму навчання за напрямами підготовки «Гідротехніка (водні ресурси)», «Облік і аудит». Отримують повну вищу освіту  у вищих навчальних закладах м. Миколаєва 8 працівників водогосподарських організацій облводресурсів.

                                                              А. Апостолова, 

                                                  провідний інженер відділу кадрів

Річка Снігурівки.

         Інколи із назвами річок траплюється справжні чудеса, і винні в цьому самі люди. Назвуть і забудуть – а про що власне думали люди, коли ім’я давали? 

Сталося таке і з нашим Інгульцем. “Географический Энциклопедический  словарь“ навіть і тепер визначає Інгулець – Інгулом Малим, а річку зі схожою назвою Інгул – Великим.

         Порадокс полягає в тому, що Інгулець, тобто Інгул Менший має річище завдовжки 550 км, а власне Інгул – той, що Великий – 350 км! Сточище Інгульця складає 14 тис. кв. км, а Інгулу – 9 тис. кв. км. Може завширшки Інгул переважає? Де там!.. Інгул у серединій течії перестрибнути влітку можна, а Інгулець – потужна водна артерія, надає водогонам і питну воду для населення, і зрошувальну – на поля.

         Інший казус – у тлумаченні назви. Донедавна вважали: якщо жили у нашому краї татари і турки, то і географічні назви залишили на кожному кроці. І дійсно – залишили Ташлик, Тузли, Аджигоп, кінбурн і багато інших. У тюркських мовах поняття “гол”, або “гьоль“, що означає “озеро“.Інгул і переклали буквально Єні-Гел – Нове озеро. Але до чого тут озеро?..

Про нові правила користування водними об’єктами

        Вода – найцінніше джерело  життя людини і всього живого на землі. Тому кожен розуміє важливість обов’язків, покладених на спеціалістів Баштанського управління  водного господарства, що забезпечує догляд за меліоративними системами, насосними станціями, трубопроводами, гідротехнічними спорудами і т.д. Однією з головних функцій управління  є контроль за виконанням вимог водного законодавства (у якому відбулися зміни) підприємствами, установами, організаціями та громадянами. Тому наш кореспондент, аби з’ясувати нові правила користування водними об’єктами  та донести їх до широкого кола читачів, зустрівся з керівником підприємства В.І.Лебедєвим.

                Вода дарує життя

Таке звичне твердження, але  справжній глибокий  зміст  цього вислову ми розуміємо, коли довго немає дощу і  спрагла  земля починає «тріскати», рослини в’януть, навіть  пташина пісня здається менш радісною.

Баштанське міжрайонне управління водного господарства на чолі з директором В.І.Лебедєвим  докладає максимум  зусиль, аби водні ресурси нашого краю могли слугувати нам та нашим нащадкам, знаючи, що вже нині третина населення Землі відчуває нестачу питної води. Пропагуючи розумне ставлення жителів степової Баштанщини  до водних ресурсів району,  дирекція Баштанського міжрайонного управління водного господарства презентувала гімназії цікаве й корисне видання «Водний фонд Миколаївської області». Упевнені в тому, що учні  з задоволенням черпатимуть із  нього інформацію про неодмінну запоруку життя -  воду і будуть ефективно її берегти.

На знімку: провідний інженер із водних ресурсів  Віктор Дуб’яга  презентує видання у бібліотеці  гімназії.

Всеукраїнська акція «За чисте довкілля»

Відповідно до Указу Президента України від 06.08.1998р. №855/98 «Про День довкілля», розпорядження Кабінету Міністрів України від 31.03.2010р. №777-р «Деякі питання проведення щорічної всеукраїнської акції з благоустрою «За чисте довкілля» з 1 квітня по 10 травня 2013 року по всій Україні стартувала акція екологічного спрямування.

Головною метою заходу є поліпшення санітарно-екологічного стану територій районів, екологічного виховання громадян та забезпечення здорових умов проживання населення.

ВПОРЯДКУВАЛИ ПРИБЕРЕЖНО-
      ЗАХИСНУ СМУГУ ВОДОСХОВИЩА

Софіївське водосховище розташоване в межах заповідної території – регіонального ландшафтного парку «Приінгульський». Він створений рішенням Миколаївської обласної ради від 17 грудня 2002 року на площі 3152,7га. Парк розташований на ділянці долини р.Інгул на землях Новобузької міської ради, Кам’янської, Софіївської, Розанівської сільських рад Новобузького району. Одним з основних завдань парку є збереження та відновлення цінних природних комплексів, екосистем,  рідкісних видів рослинного світу. Флора території РЛП «Приінгульський» налічує біля 600 видів рослин, в тому числі – 20 видів, що занесені до Червоної книги України, чотири – в Європейський червоний список, п’ять – у Світовий червоний список, один – до списку Бернської конвенції про охорону дикої флори і фауни та природних середовищ існування в Європі, 12 видів – до Регіонального списку охорони  Миколаївської області.

Софіївське водосховище знаходиться в постійному користуванні  Миколаївського обласного управління водних ресурсів.

Площа прибережної захисної смуги водосховища складає 375,1га, в тому числі лісом та лісосмугами зайнята 203,8га . Щороку в водоохоронній зоні виконують  роботи по лісонасадженню працівники Баштанського лісгоспу, РЛП «Приінгульський», Новобузької дільниці групового водопроводу.

Неможливе без зрошення.

      Україна належить до держав, де зрошувані землі відіграють важливу роль у забезпеченні країни продовольством. Передумовами розвитку зрошення є наявні природно-кліматичні умови. У межах України виділяється три природно-кліматичних зони: надлишково зволожена лісова (25% території), недостатньо зволожена лісостепова (35%) і посушлива степова (40%).

       Степ України — це унікальний регіон, який в повній мірі спроможний забезпечувати населення країни достатньою кількістю високоякісної продукції, а переробну промисловість — повноцінною сировиною. Родючі ґрунти, теплий сприятливий клімат з достатньою кількістю фотосинтетичної радіації дають змогу вирощувати в цьому регіоні сільськогосподарські культури з різною тривалістю вегетаційного періоду й отримувати високі врожаї. Проте основною перешкодою для щорічного отримання високих сталих врожаїв є недостатня кількість опадів, часті повітряні та ґрунтові засухи, які все частіше відмічаються на Півдні України. Через теплі і малосніжні зими в ґрунті не відбувається накопичення достатньої кількості вологи для проростання насіння та подальшого розвитку сільськогосподарських культур. Подальша «суха» весна не дає можливості швидко розвиватися культурним рослинам, і вони програють у конкурентній боротьбі бур’янам із сильною кореневою системою. Часті літні посухи позбавляють можливості отримати високий врожай без поливу і роблять виробництво овочів та зернових культур малорентабельним.

      Зменшення негативного впливу ґрунтової та повітряної посухи на продукційні процеси рослин, оптимізація умов вирощування культур, максимальне використання фотосинтетичноактивної радіації, генетичних можливостей сортів та гібридів сільськогосподарських культур, родючості ґрунтів, добрив та інших складових технологій вирощування у посушливих регіонах досягається за рахунок зрошення.

УК ІЗС

Запобігання втрат води із каналів.

         Важливими показниками роботи зрошувальної системи є  втрати води. Вони складаються із трьох  основних видів: фільтрація, технічні втрати і випаровування. Як правило, найбільші втрати відбуваються в результаті фільтрації.         

         Втрати води на фільтрацію з каналів потребують  додаткових  витрат на збільшення забору води з системи, збільшення пропускної спроможності каналів і споруд, потужності насосних станцій, а також на поліпшення меліоратівного стану зрошуваних земель.  

         При будівництві магістрального каналу і розподільчої мережі Інгулецької зрошувальної системи дно і укоси каналу були обличкуванні  монолітним бетоном і з/б плитами НПК.  За період експлуатації меліоративної мережі , впродовж 50 років, облицювання частково втратило свій первинний стан, що привело до збільшення фільтраційних витрат  з каналу.

Еколого-краєзнавча естафета «Малі річки — життя України

(Басейн річки Південний Буг)»

Протягом 2012-2013 років в Миколаївській області проводився обласний етап Всеукраїнської дитячої еколого-краєзнавчої естафети “Малі річки — життя України (Басейн річки Південний Буг)” з метою поглиблення знань учнів та вихованців закладів освіти області про навколишнє середовище і водні багатства природи рідного краю, вивчення ними малих річок Миколаївщини

На обласний етап Всеукраїнської дитячої еколого-краєзнавчої естафети представлено 33 роботи із загальноосвітніх навчальних закладів Братського, Казанківського, Кривоозерського, Новобузького, Новоодеського, Первомайського, Снігурівського районів, м. Первомайська, Дитячо-юнацького центру Вознесенського району, Будинку дитячої творчості Врадіївського району, Будинку творчості учнів Миколаївського району, Центру позашкільної роботи дітей та юнацтва Новобузького району, Станцій юних натуралістівм. Миколаєва, м. Первомайська та Новоодеського району, Обласного еколого-натуралістичного центру учнівської молоді.

Найактивнішими учасниками конкурсу стали учнівські та педагогічні колективи Первомайського, Братського, Казанківського, Кривоозерського, Новобузького районів, Будинку творчості учнів Миколаївського району, Станцій юних натуралістів м. Миколаєва та м. Первомайська, Обласного еколого-натуралістичного центру учнівської молоді.