Огляд преси

Всеукраїнська акція «За чисте довкілля»

Відповідно до Указу Президента України від 06.08.1998р. №855/98 «Про День довкілля», розпорядження Кабінету Міністрів України від 31.03.2010р. №777-р «Деякі питання проведення щорічної всеукраїнської акції з благоустрою «За чисте довкілля» з 1 квітня по 10 травня 2013 року по всій Україні стартувала акція екологічного спрямування.

Головною метою заходу є поліпшення санітарно-екологічного стану територій районів, екологічного виховання громадян та забезпечення здорових умов проживання населення.

ВПОРЯДКУВАЛИ ПРИБЕРЕЖНО-
      ЗАХИСНУ СМУГУ ВОДОСХОВИЩА

Софіївське водосховище розташоване в межах заповідної території – регіонального ландшафтного парку «Приінгульський». Він створений рішенням Миколаївської обласної ради від 17 грудня 2002 року на площі 3152,7га. Парк розташований на ділянці долини р.Інгул на землях Новобузької міської ради, Кам’янської, Софіївської, Розанівської сільських рад Новобузького району. Одним з основних завдань парку є збереження та відновлення цінних природних комплексів, екосистем,  рідкісних видів рослинного світу. Флора території РЛП «Приінгульський» налічує біля 600 видів рослин, в тому числі – 20 видів, що занесені до Червоної книги України, чотири – в Європейський червоний список, п’ять – у Світовий червоний список, один – до списку Бернської конвенції про охорону дикої флори і фауни та природних середовищ існування в Європі, 12 видів – до Регіонального списку охорони  Миколаївської області.

Софіївське водосховище знаходиться в постійному користуванні  Миколаївського обласного управління водних ресурсів.

Площа прибережної захисної смуги водосховища складає 375,1га, в тому числі лісом та лісосмугами зайнята 203,8га . Щороку в водоохоронній зоні виконують  роботи по лісонасадженню працівники Баштанського лісгоспу, РЛП «Приінгульський», Новобузької дільниці групового водопроводу.

Неможливе без зрошення.

      Україна належить до держав, де зрошувані землі відіграють важливу роль у забезпеченні країни продовольством. Передумовами розвитку зрошення є наявні природно-кліматичні умови. У межах України виділяється три природно-кліматичних зони: надлишково зволожена лісова (25% території), недостатньо зволожена лісостепова (35%) і посушлива степова (40%).

       Степ України — це унікальний регіон, який в повній мірі спроможний забезпечувати населення країни достатньою кількістю високоякісної продукції, а переробну промисловість — повноцінною сировиною. Родючі ґрунти, теплий сприятливий клімат з достатньою кількістю фотосинтетичної радіації дають змогу вирощувати в цьому регіоні сільськогосподарські культури з різною тривалістю вегетаційного періоду й отримувати високі врожаї. Проте основною перешкодою для щорічного отримання високих сталих врожаїв є недостатня кількість опадів, часті повітряні та ґрунтові засухи, які все частіше відмічаються на Півдні України. Через теплі і малосніжні зими в ґрунті не відбувається накопичення достатньої кількості вологи для проростання насіння та подальшого розвитку сільськогосподарських культур. Подальша «суха» весна не дає можливості швидко розвиватися культурним рослинам, і вони програють у конкурентній боротьбі бур’янам із сильною кореневою системою. Часті літні посухи позбавляють можливості отримати високий врожай без поливу і роблять виробництво овочів та зернових культур малорентабельним.

      Зменшення негативного впливу ґрунтової та повітряної посухи на продукційні процеси рослин, оптимізація умов вирощування культур, максимальне використання фотосинтетичноактивної радіації, генетичних можливостей сортів та гібридів сільськогосподарських культур, родючості ґрунтів, добрив та інших складових технологій вирощування у посушливих регіонах досягається за рахунок зрошення.

УК ІЗС

Запобігання втрат води із каналів.

         Важливими показниками роботи зрошувальної системи є  втрати води. Вони складаються із трьох  основних видів: фільтрація, технічні втрати і випаровування. Як правило, найбільші втрати відбуваються в результаті фільтрації.         

         Втрати води на фільтрацію з каналів потребують  додаткових  витрат на збільшення забору води з системи, збільшення пропускної спроможності каналів і споруд, потужності насосних станцій, а також на поліпшення меліоратівного стану зрошуваних земель.  

         При будівництві магістрального каналу і розподільчої мережі Інгулецької зрошувальної системи дно і укоси каналу були обличкуванні  монолітним бетоном і з/б плитами НПК.  За період експлуатації меліоративної мережі , впродовж 50 років, облицювання частково втратило свій первинний стан, що привело до збільшення фільтраційних витрат  з каналу.

Еколого-краєзнавча естафета «Малі річки — життя України

(Басейн річки Південний Буг)»

Протягом 2012-2013 років в Миколаївській області проводився обласний етап Всеукраїнської дитячої еколого-краєзнавчої естафети “Малі річки — життя України (Басейн річки Південний Буг)” з метою поглиблення знань учнів та вихованців закладів освіти області про навколишнє середовище і водні багатства природи рідного краю, вивчення ними малих річок Миколаївщини

На обласний етап Всеукраїнської дитячої еколого-краєзнавчої естафети представлено 33 роботи із загальноосвітніх навчальних закладів Братського, Казанківського, Кривоозерського, Новобузького, Новоодеського, Первомайського, Снігурівського районів, м. Первомайська, Дитячо-юнацького центру Вознесенського району, Будинку дитячої творчості Врадіївського району, Будинку творчості учнів Миколаївського району, Центру позашкільної роботи дітей та юнацтва Новобузького району, Станцій юних натуралістівм. Миколаєва, м. Первомайська та Новоодеського району, Обласного еколого-натуралістичного центру учнівської молоді.

Найактивнішими учасниками конкурсу стали учнівські та педагогічні колективи Первомайського, Братського, Казанківського, Кривоозерського, Новобузького районів, Будинку творчості учнів Миколаївського району, Станцій юних натуралістів м. Миколаєва та м. Первомайська, Обласного еколого-натуралістичного центру учнівської молоді.

               Вода на полі – розраховуй на щедрий врожай!

                   Протягом останніх років все більше усвідомлюєш – на скільки цінне зрошення в нашому посушливому степовому краї. Адже  зрошення вдихає життя всьому живому, що знаходиться поряд.

 Водогосподарники області добре розуміють на скільки важливо для водокористувачів вчасно отримати  воду на свої поля. Тому, заздалегідь, починаючи з жовтня місяця здійснювалася підготовка об’єктів міжгосподарських, внутрішньогосподарських зрошувальних систем, поливної техніки та дощувальних машин до роботи у поливному сезоні 2013 року, відповідно завдань спільного наказу Мінагрополітики та Держводагентства від 26.12.2012 року         № 830/347.

   З користувачами та власниками зрошуваних земель проведено відповідну роботу стосовно складання протоколів-намірів на полив зрошуваних ділянок. На 1 лютого складено протоколи-наміри на площу поливу 36,3 тис.га.

Протягом березня місяця управліннями водного господарства проведено                  10 кущових нарад з водокористувачами районів за участю управлінь агропромислового розвитку райдержадміністрацій, на яких розглядалися  питання підготовки зрошувальних систем до роботи у 2013 році та організації поливів. Крім того, на колегії головного управління агропромислового розвитку облдержадміністрації, яка відбулася 15 березня за участю заступника голови облдержадміністрації   Лусти В.В, також розглядалось питання стану підготовки зрошувальних систем до поливного сезону 2013 року.

17 травня 2013 року в с.Виноградівка Мар’ївської сільської ради відбулась зустріч голови райдержадміністрації Рубського І.В., заступника голови районної ради Єланцевої В.П. з представниками громади турків-месхетинців, які проживають на території сіл Виноградівка (Мар’ївської сільської ради), Костичі (Костичівської сільської ради) та Родники (Доброкриничанської сільської ради) Баштанського району.

У зустрічі, крім районного керівництва, також взяли участь заступник голови райдержадміністрації з питань АПК Мельник Ю.А., в.о. начальника Баштанської Міжрайонної державної податкової інспекції Єфіменко С.М., начальник Баштанського міжрайонного управління водного господарства Лебедєв В.І. та Мар’ївський сільський голова Орлова Н.В.

У ході зустрічі, в числі інших, заслухувалась доповідь Лебедєва В.І. про стан справ з використання водних ресурсів у сільськогосподарському виробництві, а саме про використання води водокористувачами в цілях зрошення під час вирощування овочевих культур. Обговорювались питання укладення договорів на подачу води, ціноутворення, взаєморозрахунків та організаційні питання.

У краплині води відбивається Всесвіт.

У 1993 році рішенням Генеральної Асамблеї Організації Об’єднаних Націй був встановлений Всесвітній день водних ресурсів, який відзначається 22 березня. Це ще одна можливість замислитися про значення води в житті кожної людини, про проблеми нестачі питної води, необхідність збереження та раціонального використання водних ресурсів.

22 березня в кінотеатрі »Юність» з ініціативи Баштанського міжрайонного управління водного господарства юні екологи Будинку юнацької та дитячої творчості разом з учнями 6-В класу Баштанської ЗОШ  № 1 провели спільну наукову конференцію, присвячену найціннішому багатству на Землі – воді.

У фойє кінотеатру була підготовлена чудова фотовиставка. На багатьох фотографіях були відображені практичні екологічні заходи, проведені працівниками МУВГ та юними екологами. Це і розчищення прибережно-захисних смуг малих річок та водосховищ, відновлення та упорядкування природних джерел, ліквідація несанкціонованих сміттєзвалищ, висадження дерев та кущів, інші.

Гарно був оформлений і зал з  нагоди Дня води.

Класний керівник 6-В класу Наталя Каліберда  розповіла, що вже не один рік її вихованці працюють над екологічним проектом «Добро починається з тебе», а плідна співпраця з управлінням водного господарства стала результатом багатьох добрих справ.

Члени еколого-натуралістичного гуртка БДЮТ (кер. О.В.Чередніченко) підготували цікавий матеріал про воду, важливість водних ресурсів для оточуючого середовища і розвитку суспільства.

Інженер з водних ресурсів Баштанського МУВГ Людмила Позняк підготувала чудовий пізнавальний матеріал про водні об’єкти району, розповіла про роботу управління, висвітлила проблемні питання сьогодення. На малому екрані продемонстрували слайди про спільну роботу працівників управління та учнів шкіл району.

В Україні відзначили день води!

День водних ресурсів бере свій початок з Конференції з навколишнього середовища і розвитку (ЮНСЕД), що мала місце в 1992 р. у Ріо-де-Жанейро. Генеральна Асамблея ООН у 1992 році (резолюція 47/193 від 22 грудня 1992 року) прийняла офіційне рішення про проведення Всесвітнього дня водних ресурсів, який нагадує всім жителям планети про значення і важливість води і продовження життя на Землі. З 1993 року офіційно на всій планеті стали святкувати Всесвітній день води.

Основною причиною святкування в цей день є швидке зменшення запасів питної води. Нині всім добре відомо, що без води неможливий будь-який прояв життя. Це - найцінніший «мінерал життя», на долю якого припадає до 90 відсотків будови організму. Вона забезпечує фізіологічні, біохімічні, хімічні процеси в організмі всієї живої природи на Землі.

 Без води не можуть функціонувати ні промисловість, ні сільське господарство. Але при цьому вода має відповідати належній якості. Вона має космічне, геологічне, кліматичне, енергетичне, санітарно-гігієнічне, лікувальне, естетичне значення.

 Кожне джерельце - то живильна кров Землі. Усі вони невтомні трудівники: озеленюють та вічно омоложують луки, поля, ліси, поновлюють її щедровитість. Не випадково говорять, що краплинка води дорожча за діамант.

 Не тільки корисні копалини вичерпуються, але й ресурси питної води істотно зменшуються. Часто себе втішаємо і обнадіюємо, що запаси прісної води поновлюються, та з питною водою далеко не все в порядку. Коли не задумуєшся, то здається, що із цим даром природи ніби все гаразд, безпроблем-но. Насправді ж як це далеко від реальності! Нині дефіцит води - одна з глобальних проблем сьогодення. Це передусім стосується прісної води. А ще цивілізація доби не завжди ощадливо їх використовує. До того ж на початку XX століття на Землі жило близько півтора мільярда людей, а нині їх уже більше шести мільярдів. Навіть важко собі уявити всю кількість щоденно спожитої води. Але і господарювання цієї маси людей аж ніяк не можна назвати раціональним щодо користування водними ресурсами. Це кожен добре знає по собі.

 Ресурси прісної води розподілені на земній поверхні та в надрах Землі дуже нерівномірно. В одній частині земної кулі люди страждають від повені, а в іншій - від посухи. Уже сьогодні в умовах постійної нестачі води мешкає не менше 1,1 млрд осіб, а понад 2 млрд регулярно відчувають «водяний стрес». Вирішення проблеми дефіциту прісної води потребує численних наукових розробок у багатьох галузях науки. Уже до 2025 року майже половина населення Землі страждатиме від нестачі прісної води, що призведе до масової міграції з країн, недостатньо забезпечених водою (переважно - тих, що розвиваються). Інші держави змушені будуть вирішувати надзвичайно складні питання: що, де і як саме робити, аби не «захлинутися» потоком біженців від водяного дефіциту. При загостренні дефіциту на світовому ринку торгувати водою, як сьогодні торгують нафтою, нереально через великі обсяги споживання прісної води.

 Хіба важко зрозуміти, що наше ставлення до водного дару має стати камертоном чистоти до життєдайного соку Землі як Божого дару! Візьміть ці слова як пам'ять на все життя!

Пуск головної насосної станції.

        Найпівденніші райони Миколаївщини з давніх-давен були і залишаються сьогодні зоною ризикованого землеробства. Тож і не дивно, що освоєння їх розпочалося трохи більше, ніж 40 років тому. За ці два століття люди переконалися в тому, що лише наявність джерел води може вберегти і примножити результати роботи тих, хто працює на землі, і живе з плодів своєї праці.

        А як досягти цього в нашому посушливому краї зі спекотним літом без зрошення?

        Першим кроком у вирішенні цієї проблеми було будівництво Південно-Бузької зрошувальної системи, яке розпочалося у 1968 по 1971 році – першу чергу, другу чергу було здано в експлуатацію в 1974 році.Насосна станція побудована на березі р. Південний Буг  недалеко від пам’ятного місця, де пройшли героїчні бої в 1944 році 46 -ї армії 3-го Українського фронту.

         Сьогодні 18 лютого 2013 року відбувся  42 пуск головної насосної станції Південно-Бузької зрошувальної системи, яка як завжди подасть поливну  воду на поля сільгоспвиробників.Потужність чотирьох насосно-силових агрегатів складає 12800 кВт, продуктивністю  7,6 м³   за секунду, напір - 108 м.

          Новий поливний сезон завжди пов'язаний з надіями. Ці надії здійснюються! Тільки для цього треба об’єднати зусилля та взяти курс на сумісну працю. Від імені колективу обіцяємо, що ми прикладемо усі зусилля для успішного проведення поливного сезону в 2013 році!